Малі та середні підприємства (МСП) є основою економіки України: вони складають 99,9% усіх підприємств, на них припадає 81,6% від загальної кількості зайнятих працівників у бізнесі, і вони створюють 70,2% доданої вартості, що перевищує рівень по Східному партнерству (СхП) та ЄС. Однак вони залишаються зосередженими в секторах з низькою доданою вартістю, причому близько 40% з них працюють в оптовій і роздрібній торгівлі, хоча в останні роки цей показник зменшувався.
Повномасштабне вторгнення Росії завдало серйозної шкоди економіці та суспільству України. Економічні труднощі включають руйнування інфраструктури та майна, втрати людського капіталу через внутрішню та зовнішню міграцію, порушення ланцюгів постачання, труднощі з логістикою, скорочення надходжень від експорту та спад бюджетних надходжень. Що стосується бізнес-середовища, то 64% МСП тимчасово призупинили або припинили свою діяльність з початку війни. Хоча 84% компаній, що призупинили свою діяльність, змогли відновити роботу протягом шести місяців, постійні атаки на критично важливу інфраструктуру, дефіцит та відключення електроенергії все ще перешкоджають економічному відновленню МСП. Компанії продовжують стикатися з різними проблемами, включаючи, серед іншого, зниження попиту та продуктивності праці, зростання витрат, перебої в ланцюгах постачання, а також вимушену релокацію до безпечніших регіонів.
На цьому тлі український сектор інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) процвітає, сприяючи економічному зростанню та надаючи шляхи для підвищення стійкості та полегшення відновлення завдяки цілеспрямованим політичним заходам, вжитим урядом. Цифровізація та добре розвинений сектор ІКТ можуть сприяти економічному розвитку та зростанню. Цифрові технології не тільки пропонують величезний потенціал для підвищення продуктивності фірм, але також можуть допомогти в посиленні стійкості та відновленні під час кризи. Добре усвідомлюючи потенційні переваги, українська влада посилила свої зусилля з цифровізації та досягла значних успіхів з лютого 2022 року, починаючи від надання нових адміністративних послуг онлайн, до прикладу, через розширення екосистеми «Дія», до сприяння відбудові за допомогою ініціативи електронного будівництва. Окрім короткотермінових політичних заходів, цифровізація також має потенціал покращити стан загального відновлення та довгострокової модернізації України.
Цифрова трансформація може особливо сприяти стійкості МСП, оскільки їхні обмежені фінансові та людські можливості роблять їх дуже вразливими до потрясінь. Однак українські МСП ще не використали весь потенціал цифровізації. Вони показують обмежений рівень застосування цифрових інструментів, відстаючи від великих компаній. До прикладу, майже 70% великих підприємств України мають веб-сайт, порівняно з лише приблизно половиною середніх (47%) і менше третини малих підприємств (30%). Рівень впровадження технологій залишається нижчим за рівні ОЕСР.
Дивлячись у майбутнє, український уряд прагне й надалі вдосконалювати сектор МСП і посилювати цифровізацію МСП, у тому числі через майбутню Стратегію щодо МСП на 2024-27 роки. ОЕСР підтримала країну в розробці політики, яка допоможе МСП повністю використати потенціал цифровізації для економічного зростання та відновлення, надаючи висновки з аналізу політики та рекомендації для включення в політичні документи та ініціативи. У цьому звіті підсумовуються результати, згруповані навколо трьох основних компонентів:
Побудова ефективної екосистеми для цифровізації МСП на національному та субнаціональному рівнях: цифрова трансформація є пріоритетом політики для уряду, який прийняв кілька національних тематичних документів і стратегій (до прикладу, Національна економічна стратегія на період до 2030 року, Глобальна інноваційна візія України 2030). Однак положень щодо цифровізації, пов’язаних із МСП, є обмаль. Рухаючись вперед, Україна повинна оптимізувати заходи щодо цифровізації МСП в одному політичному документі, до прикладу, майбутній Стратегії щодо МСП або спеціальній Національній цифровій стратегії, пов’язаній із чіткими заходами, цільовими показниками та спеціальним бюджетом, що відображатиме довгострокову бюджетну спроможність України та потреби у відновленні. Україна доклала значних зусиль для створення міцної інституційної бази для цифровізації МСП на національному та субнаціональному рівнях, зокрема шляхом створення Міністерства цифрової трансформації (МЦТУ) у 2019 році, а також шляхом розвитку «Дія.Бізнес» (включаючи Центри підтримки «Дія.Бізнес» в офлайн-форматі по Україні та у Варшаві). Було покращено координацію політики, зокрема через головних спеціалістів з цифрової трансформації (CDTO), яким доручено впроваджувати політику цифровізації та виконувати функції координаційних центрів на всіх рівнях уряду; проте на місцевому рівні можна зробити більше, краще визначивши роль CDTO у цифровізації МСП і забезпечивши регулярний державно-приватний обмін інформацією. Крім того, підвищення обізнаності про переваги цифровізації та послуг підтримки в невеликих містах і селах, а також взаємонавчання між керівниками МСП допомогли б зміцнити підхід і подолати територіальні розриви.
Розробка комплексних послуг підтримки для цифровізації МСП: хоча уряд уже вживає низку заходів для посилення цифровізації МСП, малі фірми все ще стикаються з різними проблемами: вони часто не знають, які цифрові інструменти існують, яку користь вони можуть отримати від них, яких цифрових навичок потребують їхні працівники, або які послуги підтримки доступні. МСП часто не мають фінансових ресурсів для інвестування в цифрові технології. Щоб допомогти їм подолати ці труднощі, Офіс з розвитку підприємництва та експорту (EEPO) надає кілька онлайн-послуг підтримки через «Дію». Тим не менш, МСП відстають у застосуванні цифрових інструментів і не мають програм, адаптованих до їхніх конкретних потреб. Щоб підтримати МСП з різним рівнем цифрової зрілості та в різних секторах, український уряд міг би розглянути можливість розробки комплексної програми підтримки, включаючи онлайн-інструмент самооцінки цифрової зрілості для МСП, підтримку цифровізації для окремих галузей та налагодження зв’язку МСП з незалежними приватними постачальниками консультаційних послуг для поглиблених консультацій. Щодо фінансової підтримки цифровізації, хоча державний бюджет спрямовується на оборону, а поточні обставини не дозволяють виділити значні кошти на цифрову трансформацію МСП, певні механізми співфінансування все ще можуть бути життєздатними, особливо з огляду на відновлення та відбудову України. Уряд міг би також розглянути можливість запровадження післявоєнних стимулів для МСП інвестувати у свою цифрову трансформацію в довгостроковій перспективі, до прикладу, через ваучери, позики та (співфінансовані) гранти.
Використання цифрових технологій для подолання труднощів, пов’язаних з війною, і планування відновлення: у цьому розділі, зосереджуючись на деяких труднощах, пов’язаних з війною, глибше розглядається електронна комерція як спосіб пом’якшити вплив перебоїв у торгівлі і цифрова безпека для МСП як спосіб покращити управління ризиками та сприяти загальній кіберстійкості. З одного боку, український ринок електронної комерції зростав, чому сприяли політичні заходи і все більша відповідність стандартам ЄС; але дані показують, що МСП використовують електронну комерцію обмежено: лише 4,2% малих підприємств проти 10,5% великих компаній здійснюють онлайн-продажі. Буде корисною цільова підтримка, зокрема, щоб допомогти їм зменшити витрати на доставку та скоротити час, підвищити обізнаність про ринкові можливості та відстежувати зміни законів і правил,. З іншого боку, хоча Україна й продемонструвала кіберстійкість, обмежена реалізація стратегії та співпраця із зацікавленими сторонами перешкоджали ефективності політики цифрової безпеки. МСП залишаються особливо вразливими до ризиків цифрової безпеки, а їхня надмірна залежність від російського програмного забезпечення, такого як 1С, підвищує їхню вразливість у контексті, коли країна стикається з дедалі більшою кількістю російських та ймовірних білоруських кібератак. Таким чином, Україна могла б розглянути заходи, які допоможуть невеликим компаніям краще управляти ризиками цифрової безпеки, збільшуючи при цьому співпрацю між зацікавленими сторонами та зміцнюючи політичні рамки в довгостроковій перспективі.
