У цьому розділі подано короткий огляд економічного контексту України та сектору МСП. У ньому підведено підсумки щодо зусиль і досягнень країни в прискоренні цифрової трансформації за останні роки і водночас підкреслено, що невеликі компанії ще не повністю скористалися перевагами цифровізації. Цифровізація може бути додатково використана для підвищення стійкості та полегшення відновлення.
Підвищення стійкості шляхом прискорення цифрової трансформації бізнесу в Україні
Резюме
Навіть у контексті повномасштабного вторгнення Росії український уряд залишається вірним своєму зобов’язанню допомагати малим і середнім підприємствам (МСП) працювати в умовах війни та надалі посилювати їхню цифрову трансформацію. Відповідно до Декларації ОЕСР стосовно покращення політики щодо МСП і підприємництва для підвищення стійкості та успішного переходу на зелені цифрові технології цей документ має на меті підтримати ці зусилля та допомогти МСП повністю використати потенціал цифровізації для економічного зростання та відновлення. З цією метою в ньому аналізується поточний стан цифровізації МСП в Україні, визначаються недоліки, що залишилися, і пропонуються варіанти політики, спираючись на поточні зусилля України, щоб допомогти МСП використовувати цифровізацію з метою досягнення продуктивності, стійкості та відновлення. Він також має на меті допомогти Україні наблизитися до стандартів ЄС і ОЕСР та інтегруватися в цифровий ринок ЄС.
Зокрема, у цьому документі описано шляхи прискорення цифрової трансформації бізнесу в Україні через: i) побудову ефективної екосистеми для цифровізації МСП на національному та субнаціональному рівнях, щоб забезпечити національне охоплення допоміжними послугами, ii) посилення послуг підтримки цифровізації МСП, включаючи розробку інструменту самооцінки для бізнесу, і iii) розробку конкретних заходів, які допоможуть компаніям використати потенціал цифрових інструментів для подолання викликів, пов’язаних з війною, підвищення їхньої стійкості та відновлення після останніх економічних потрясінь. У цьому першому розділі обговорюється загальний контекст, у якому зараз здійснюється політика щодо МСП, тоді як у наступних трьох розділах кожен із цих пріоритетів розглядається по черзі.
Економіка України зазнала послідовних потрясінь протягом останніх років
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну завдало серйозної шкоди українській економіці та спричинило гуманітарну катастрофу. Незважаючи на це, Україна змогла протистояти жорстокій агресії та продовжує керувати важкою економікою війни, спираючись на досягнення та уроки попередніх років.
У 2013-2014 роках державу та суспільство України трансформувала Революція Гідності. Після цього Україна взяла на себе зобов’язання щодо амбітного порядку денного реформування, за яким уважно спостерігають міжнародні інституції та активне та наполегливе громадянське суспільство. Однак не обійшлося і без невдач, до прикладу, труднощі з демократичною реформою та реформою управління або постійна корупцію та тіньова економіка (Ash et al., 2017[1]). Одночасно економіка пережила серйозний спад. Після незаконної анексії Росією Криму та розпалювання нею збройного конфлікту на сході України остання опинилася на межі економічного колапсу. ВВП скоротився на 6,8% у 2014 році та на 9,9% у 2015 році. Гривня втратила приблизно 70% своєї вартості. Промислове виробництво впало на 70%. З війною на сході України та перебоями в торгівлі з колишнім найбільшим торговим партнером України, Росією, країна зіткнулася з похмурою реальністю. Для вирішення цих проблем МВФ, Світовий банк та ЄБРР надали Україні позики та пакети допомоги, які залежали від успішності реформування. Це значно сприяло поступу та впровадженню далекосяжних структурних реформ, включаючи, зокрема, децентралізацію, боротьбу з корупцією, банківську справу, енергетику та державні закупівлі. Проте прогресу постійно заважали війна на Донбасі, внутрішній опір з боку потужних зацікавлених кіл і глибоко вкорінена тіньова економіка.
Тим не менш, різноманітні реформи, здійснені між 2015 і 2020 роками, принесли свої плоди, що відображено в макроекономічних показниках і міжнародних рейтингах. До прикладу, результати України за Світовими показниками державного управління покращилися, зокрема щодо політичної стабільності та якості регулювання (OECD, 2022[2]). У період з 2015 по 2019 рік частка населення, яке живе нижче національного прожиткового мінімуму, скоротилася більш ніж вдвічі, з 52% до 23% (OECD, 2022[2]). Цей поступ підтримувався Україною в наступні роки і дозволив країні вийти з кризи COVID-19 у кращій формі, ніж прогнозувалося.
Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року припинило цей ріст. Реальний ВВП у 2022 році скоротився на 29,1%, а інфляція сягнула 20,2%. Країна та її бізнес-сектор зазнали катастрофічного руйнування інфраструктури та власності, значних втрат людського капіталу через внутрішню та зовнішню міграцію1, порушення ланцюгів поставок, труднощів з логістикою, скорочення доходів від експорту та бюджетних надходжень. Крім серйозної психологічної травми, емоційних і фізичних втрат, населення зіткнулося зі стрімким зростанням рівня безробіття. За оцінками, цей показник зріс до 18,4% у 2022 році з прогнозом 18,9% у 2023 році через втрату робочих місць з причини подальшого руйнування виробничих потужностей (Government of Ukraine, 2024[3]).
Боротьба за підтримку економіки України ведеться на кількох фронтах. Із запровадженням воєнного стану Національний банк України ввів фіксований обмінний курс і контроль над капіталом, що виявилося важливим кроком для збереження макроекономічної та фінансової стабільності (German Economic Team, 2023[4]). Економічна ситуація в Україні покращилася з липня 2022 року. Падіння того року було меншим ніж спочатку очікувалося (спершу прогнозувалося падіння на 40-50%) 2. Після того, як у грудні 2022 року інфляція досягла піку в 26,6%, у січні-лютому 2024 року вона впала до 4,5% у річному обчисленні (Ministry of Finance of Ukraine, National Bank of Ukraine, National Securities and Stock Market Commission, Deposit Guarantee Fund, n.d.[5]). Крім того, зростання реального ВВП у 2023 році оцінюється на рівні 5,0%, що набагато вище, ніж очікувалося на початку року, оскільки домогосподарства та підприємства адаптувалися до складних обставин (IMF, 2023[6]; Betily et al., 2023[7]). Хоча економіка дещо відновилася в 2023 році завдяки посиленню податкового стимулювання, уповільненню інфляції та міжнародній допомозі, очікується, що реальний ВВП відновиться до рівня 2021 року до 2027-2031 років (EIU, 2024[8]).
Це посилене зростання сприяло збільшенню рівня зовнішньої торгівлі, про що свідчать найновіші дані за останній квартал 2023 року, які показують зниження імпорту з 7,9 млрд євро до 5,5 млрд євро порівняно з тим самим кварталом 2022 року, тоді як експорт зріс з 8,8 млрд євро до 10 млрд євро. Це зростання було значною мірою спричинене імпортом соняшникової олії з ЄС, який зріс на 8 процентних пунктів вище рівня, зафіксованого в грудні 2021 року (Eurostat, 2024[9]). Крім того, очікується, що від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу скоротиться з 5,5% ВВП у 2023 році до 4,7% у 2024 році, перш ніж становитиме в середньому 5% між 2025 і 2028 роками (EIU, 2024[8]).
До вторгнення Україна була світовим лідером з експорту соняшникової олії, третім за величиною експортером кукурудзи та ріпаку, четвертим за величиною експортером ячменю та п’ятим за величиною експортером пшениці (Kyiv School of Economics, 2022[10]). Поточні прогнози показують, що частина втрат сільського господарства, зазнаних у 2022 році, як очікується, буде відновлена між 2024 і 2028 роками з метою досягнення довоєнного рівня до 2028 року. Цьому майбутньому зростанню сприяють ініціативи, спрямовані на розширення торгівлі, зокрема через морські порти, які були закриті через війну з Росією. «Чорноморська зернова ініціатива» розблокувала ключові морські порти, а ЄС мобілізував 1 мільярд євро для ініціатив «Шляхи солідарності» з метою підвищення глобальної продовольчої безпеки та підтримки економіки України з середини 2022 до середини 2023 років (EU NeighboursEast, 2022[11]). Відмова Росії поновити зернову угоду в липні 2023 року призвела до подальших перебоїв у торгівлі, але до кінця 2023 року обсяги експорту через західне Чорне море перевищили довоєнний рівень. Міжнародна допомога у відповідь на агресію Росії стала більш регулярною та передбачуваною (German Economic Team, 2023[4]). У листопаді 2023 року зобов’язання з підтримки зовнішнього бюджету досягли близько 39 мільярдів євро (Government of Ukraine, 2023[12]). Дефіцит бюджету України збільшився, за оцінками на 2023 рік він коливається від 19% до 26%, що потребує значної міжнародної фінансової підтримки (German Economic Team, 2023[13]; IfW, 2023[14]; International Monetary Fund, 2023[15]).
Фінансова підтримка міжнародних фінансових установ та іноземних партнерів стала рятівним кругом для уряду, допомагаючи в управлінні дефіцитом бюджету та підтримці зовнішньої позиції. Загалом, за оцінками МВФ та української влади, Україні знадобиться фінансова допомога в розмірі від 31,9 до 37,3 мільярдів доларів США у 2024 році (приблизно від 29 до 34 мільярдів євро) для забезпечення макроекономічної стабільності, підтримки ключових державних послуг та відновлення критичної інфраструктури (Government of Ukraine, 2023[12]; International Monetary Fund, 2023[16]).
Дивлячись у майбутнє, уряд залишається вірним своєму зобов’язанню щодо проведення подальших реформ (German Economic Team, 2023[4]; Government of Ukraine, n.d.[17]). Початковий проєкт Плану відновлення був підготовлений у 2022 році. Зовсім недавно, в середині березня 2024 року, Кабінет Міністрів України схвалив План України, який слугує основою для використання фінансової допомоги, наданої ЄС Україні з 2024 р. до 2027 р. Цей план визначає стратегію впровадження структурних реформ у державному секторі, спрямованих на створення сприятливого бізнес-клімату та сприяння підприємництву. Він окреслює заходи щодо надання пріоритету секторам, готовим до швидкого економічного зростання, із комплексним набором із 150 показників у 69 сферах реформ, які планується реалізувати до 2027 року – з метою просування зусиль України щодо європейської інтеграції (Government of Ukraine, 2024[18]).
МСП зазнають непропорційного впливу вторгнення Росії
У 2022 році МСП становили 99,9% усіх підприємств бізнес-сектору України, з них 96,5% – мікропідприємства. На них припадало 81,7% від загальної чисельності зайнятих на підприємствах, і вони створили 67,5% обороту в бізнес-секторі в 2022 році. Ці значення перевищують внесок сектору МСП у загальну зайнятість і додану вартість в інших країнах Східного партнерства (СхП), а також перевищують рівні ЄС (Рисунок 1.1). Проте українські МСП залишаються зосередженими в секторах з низькою доданою вартістю. Більшість все ще працює в оптовій та роздрібній торгівлі (38,2%), незважаючи на зниження тенденції в останні роки. І навпаки, вони відіграють дедалі більшу роль у секторі ІКТ, на який у 2022 році припадало 17,1% МСП, що на 7,6 відсоткових пунктів більше, ніж у 2018 році (Рисунок 1.2).
Note: Дані, представлені для малих підприємств у Грузії, також містять інформацію, що стосується мікропідприємств. Цифри, позначені як додана вартість для Молдови та України, представляють оборот. Дані щодо зайнятості вказують на кількість працівників, за винятком Грузії та України, де відображається кількість зайнятих осіб.
Source: національні статистичні служби країн СхП, (Di Bella, Katsinis and Lagüera-González, 2023[19]).
Розподіл МСП за видами економічної діяльності
Note: Панель a: Сектор оптової та роздрібної торгівлі також включає ремонт автомобілів і мотоциклів. Сектор, класифікований як надання інших видів послуг, відповідає розділу S у списку кодів NACE. Інші сектори включають адміністративне та допоміжне обслуговування, будівництво, охорону здоров’я та соціальну роботу, освіту, мистецтво, розваги та відпочинок, фінанси та страхування, водопостачання, водовідведення, поводження з відходами та рекультивацію, постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонування повітря, видобуток корисних копалин, а також кар'єрну діяльність. Панель b: Інші сектори включають «інші» сектори, зазначені в лівій діаграмі, та надання інших видів послуг для Азербайджану, Чехії та Польщі, а також сільське, лісове та рибне господарство для Вірменії та країн V4, оскільки розбивка для цих категорій є недоступною.
Source: (State Statistics Sevice of Ukraine, n.d.[20]), розрахунок ОЕСР на основі даних Національного бюро статистики східних країн-партнерів; Євростат для країн V4.
Зростання сектору МСП було підтримано різними політичними заходами втручання, включаючи спеціальну Стратегію розвитку МСП на 2018-2020 рр. і відповідний План дій, побудований навколо шести стратегічних цілей: i) створення сприятливого середовища для МСП, ii) покращення доступу до фінансування для МСП, iii) спрощення податкового адміністрування МСП, iv) сприяння культурі підприємництва та розвиток підприємницьких навичок, v) сприяння експорту/інтернаціоналізації МСП та vi) підвищення конкурентоспроможності та розвиток інноваційного потенціалу МСП. Було створено спеціальне агентство з питань малого та середнього бізнесу, яке згодом було перетворено на Офіс з розвитку підприємництва та експорту (EEPO). Обсяг підтримки було суттєво підвищено завдяки запуску «єдиного вікна» «Дія.Бізнес»3, що охоплює безліч ресурсів для підприємців, і створенню у кількох регіонах центрів підтримки «Дія.Бізнес». Ці досягнення відображені в останній версії Індексу політики ОЕСР щодо МСП, опублікованому наприкінці 2023 року – з 2019/2020 року Україна підвищила свої бали за 12 параметрами оцінювання, хоча й різною мірою. Особливого поступу було досягнуто щодо навчання підприємництву, жіночого підприємництва, навичок МСП та інтернаціоналізації МСП (Вкладка 1.1). Було розширено державні та приватні навчальні ініціативи для різних цільових груп, а доступ до фінансування для МСП полегшено через урядову програму позик «5-7-9%».
Акт з питань малого бізнесу для Європи та Індекс політики щодо МСП
Індекс політики щодо МСП є унікальним інструментом порівняльного аналізу для оцінки та моніторингу прогресу в розробці та впровадженні політики щодо МСП у порівнянні з передовою практикою ЄС та міжнародною практикою. Він охоплює пріоритети, викладені в Стратегії ЄС щодо МСП для сталої та цифрової Європи та в Рекомендаціях ОЕСР стосовно політики щодо МСП та підприємництва. Він побудований навколо десяти принципів Акту з питань малого бізнесу для Європи.
Вперше створений у 2012 році, він проводиться в країнах Східного партнерства кожні чотири роки. Видання 2024 року відстежує прогрес, досягнутий з 2020 року, і пропонує останні ключові висновки щодо розвитку МСП та відповідної політики в СхП партнерстві, окреслюючи нові проблеми та надаючи рекомендації щодо їх вирішення. Оновлена методологія включає новий компонент, який пропонує більш глибокий аналіз політики цифровізації МСП.
Висновки 2024 року для України
Незважаючи на послідовні потрясіння, Україна досягла значних покращень у питанні бізнес-середовища для МСП. Оцінки покращилися за всіма дванадцятьма параметрами, особливо в компоненті B, підприємницькому людському капіталі, операційному середовищі та інтернаціоналізації МСП. Незважаючи на прогрес, показники України нижчі щодо банкрутства та другого шансу, інновацій та зеленої політики, де слід докласти більше зусиль на шляху вперед.
Бали країни за напрямками, 2024 р. та ПМ 2020 р. проти 2024 р.
Note: ПМ означає порівняльну методологію.
Source: (OECD/EBRD, 2023[21]).
Тим не менш, МСП серйозно постраждали від криз, які змінювали одна одну протягом багатьох років, зокрема від російського вторгнення. Приблизно 64% тимчасово призупинили або припинили свою ділову діяльність після початку вторгнення. Постійні атаки на критичну інфраструктуру, нестача електроенергії та знеструмлення продовжують перешкоджати економічному відновленню МСП, а підприємства стикаються, зокрема, зі зниженням ділової активності, доходу та кількості замовлень через переміщення населення, зниження видаткової спроможності; скорочення витрат, відтік робочої сили через мобілізацію та міграцію, пошкодження енергетичної інфраструктури та часткову втрату обладнання (Dolmatova, 2023[22]). У більшості випадків зареєстровані фінансові збитки становлять до 100 000 доларів США з різницею між секторами та регіонами – у східних та південних регіонах України МСП зазнали у 1,5 рази більших збитків, ніж у західній частині країни. Понад 13% компаній повністю або частково переїхали з лютого 2022 року (Center for Economic Recovery, Advanter Group, 2024[23]).
Однак МСП продемонстрували стійкість: 84% підприємств, які тимчасово призупиняли свою діяльність, успішно відновили її протягом шести місяців, і лише 9,6% таких компаній станом на жовтень 2023 року зіткнулися з ризиком закриття. Поступовому відновленню МСП сприяли, зокрема, покращення енергопостачання, зовнішня фінансова допомога, зростання будівництва, торгівлі, сільського господарства та переробної промисловості. Крім того, позитивні прогнози майбутнього зростання підкріплюються стратегічними ініціативами, такими як відкриття альтернативних торговельних коридорів, залучення міжнародної фінансової підтримки та узгоджені зусилля щодо економічного пожвавлення та сталого зростання (Center for Economic Recovery, Advanter Group, 2024[23]).
Крім того, органи влади швидко відреагували, надавши підтримку МСП шляхом ухвалення конкретних політичних заходів, щоб допомогти їм у цих тяжких обставинах. Вкладка 1.2містить деякі вибрані приклади.
Незважаючи на активні бойові дії, включаючи триваючі російські ракетні та безпілотні атаки на інфраструктуру та інші будівлі та окупацію близько 16% території країни, підприємства продовжують робити позитивний внесок у загальні економічні показники України. Підприємства у сфері електронного зв’язку, зокрема, продовжують надавати послуги населенню та зберегли більшість робочих місць. Зростаюче значення сектору інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в Україні описано в наступному розділі.
У відповідь на кризу останніх років було запроваджено різні політичні заходи для підтримки МСП.
Фінансова підтримка
У травні 2020 року уряд переглянув Програму стимулювання економіки, щоб передбачити антикризові заходи з метою полегшення доступу до фінансування для МСП. Фінансова допомога надається через Фонд розвитку бізнесу (ФРБ). Серед інших ініціатив:
Державна програма «5-7-9», основними інструментами якої є кредитні гарантії та часткова компенсація відсотків за кредитом. У 2020 році програма надала 16,5 млрд грн (приблизно 397 млн євро) кредитів і позик 6957 МСП. Уряд надавав дотації через портал «Дія» на основі кількості найнятих працівників: 150 тис. грн (якщо буде найнятий +1 працівник) або 250 тис. грн (якщо +2 працівники) (приблизно 3600 євро або 6000 євро відповідно). У 2022 році було 12 хвиль подачі заявок на мікрогранти, кожна з яких тривала 2 тижні. Було видано мікрогрантів на суму понад 542 млн грн (близько 12,9 млн євро).
Спеціальна програма державної підтримки «єДопомога», яка стартувала в грудні 2021 року з двома основними цілями – просування кампанії вакцинації проти COVID та підтримка бізнесу, який найбільше постраждав від карантинних заходів. Уряд виділив громадянам 1000 грн (~25 євро), які вони могли витратити лише на бізнес, який особливо постраждав від пандемії. Подібним чином функціонували нові кешбек і кредитні картки. З початком вторгнення Росії кошти «єДопомога» можна витрачати на що завгодно. У березні 2022 року через систему «єДопомога» кожному працівнику та підприємцю на найбільш постраждалих від війни територіях додали ще 6500 грн. Цією послугою скористалося понад 9 мільйонів громадян України. Сьогодні «єДопомога» також використовується для сприяння процесу відновлення (Knight, 2022[24]).
Регуляторна гнучкість
Уряд запровадив кредитні канікули, спеціальний пільговий період з обслуговування кредитів на період карантину для населення та бізнесу; та податкові знижки, які звільняють бізнес від сплати окремих видів податків на період карантину.
Підтримка робочої сили
Підтримку роботодавців та працівників МСП було надано шляхом допомоги по частковому безробіттю. До Трудового кодексу внесли зміни, пов’язані з карантином, щоб врегулювати питання в нових реаліях дистанційної роботи, гнучкого графіка та зарплат.
Підтримка ринку та заходи щодо покращення доступу до цифрових інфраструктур
Безпосередньо перед пандемією на початку 2020 року був запущений проєкт «Дія.Бізнес» з надання онлайн-послуг та інформації про програми підтримки МСП. Нижче наведено докладніші відомості про проєкт, який надав понад 5650 безкоштовних консультацій підприємцям до кінця 2021 року. Вони охоплювали юридичні та податкові питання, питання бізнес-планування та моделювання, а також цифровізації бізнесу.
Цифрові технології не тільки пропонують величезний потенціал для підвищення продуктивності фірм, але вони також можуть допомогти підвищити стійкість і підтримати економічне відновлення під час війни (OECD, 2021[25]). Цифрові інструменти забезпечують кращий і швидший доступ до інформації та полегшують зв’язок між персоналом, постачальниками та мережами, а отже, зменшують транзакційні витрати. Вони також можуть підтримати МСП в інтеграції в глобальні ринки через полегшення транспортних і прикордонних операцій і розширення загального обсягу торгових послуг. Крім того, вони можуть полегшити доступ до ресурсів, у тому числі фінансових (до прикладу, через кредитування між фізичними особами, навчання та канали найму персоналу), стимулювати інноваційні активи та дозволити фірмам використовувати власний потенціал для аналізу свого функціонування з метою покращення продуктивності, до прикладу, через збір даних (OECD, 2021[25]).
Окрім цього, цифровізація може бути інструментом сприяння належному управлінню та подоланню корупції. Зокрема, вона може покращити роботу інститутів державного управління та наблизити урядові органи до громадян і бізнесу шляхом підвищення ефективності державного сектора, а також ефективності політики (OECD, 2014[26]). Це особливо важливо для післявоєнного відновлення України, а також на шляху країни до вступу в ЄС (European Parliament, 2023[27]; European Parliament, 2023[28]).
Політичні заходи сприяли розвитку сектору ІКТ ще до війни
В останні роки цифрова трансформація стала пріоритетом для уряду. Ще до війни МЦТУ займалося, серед іншого, розвитком електронного урядування, розширенням зв’язку та просуванням цифрових навичок. Україна цифровізувала кілька державних послуг, зокрема після запуску ініціативи «Держава у смартфоні» у 2019 році (Bandura and Staguhn, 2023[29]; Aleksenko, 2022[30]). У зв'язку з цим також було створено нове Міністерство цифрової трансформації (Bandura and Staguhn, 2023[29]). В розвитку цифрової грамотності було досягнуто значного поступу – до кінця 2023 року планується охопити 6 мільйонів українців програмами цифрового розвитку (Siutkin, 2024[31]). В таблиця 1.1 Вибрані політичні заходи, вжиті Україною для прискорення цифрової трансформації, за сферами політики Рамкової програми цифрової трансформації ОЕСРнаведено деякі конкретні заходи, запроваджені для прискорення цифрової трансформації, у розбивці за сферами політики, які структурують Рамкову програму цифрової трансформації ОЕСР.
Source: (ITU, 2022[32]; The World Bank, 2020[33]; OECD, 2022[34]; European Commission, n.d.[35]; CSIS, 2023[36]; Zini, 2023[37]; Bandura and Staguhn, 2023[29]; OECD, 2022[38]; Freedom House, 2022[39]; American Chamber of Commerce, Ukraine, 2023[40]) (UNDP, 2023[41]; Udovyk, Moskalenko and Kylmynyk, 2020[42]; WTO, 2024[43]; ITU, 2021[44])
«Дія» є одним із головних міжнародно визнаних досягнень нещодавньої роботи над цифровізацією в Україні. Таким чином, Україна ділиться досвідом щодо «Дії», до прикладу, з Естонією, яка зараз розробляє власну версію «mRiik» (Ingram and Vora, 2024[45]). Вона була розроблена ще до російського вторгнення для забезпечення надання послуг і швидко розширилася, як показано у Вставка 1.3.
Екосистема «Дія» пропонує електронне урядування та онлайн-послуги через i) веб-портал «Дія»; ii) мобільний застосунок «Дія»; iii) «Дія.Цифрова освіта»; iv) «Дія.Бізнес»; v) «Дія.Engine»; vi) Портал «Дія.Відкриті дані»; vii) офлайн Центри підтримки підприємців «Дія.Бізнес»; та viii) пільговий податковий режим «Дія.City». Застосунок «Дія» є частиною ініціативи «Держава в смартфоні» і був запущений у 2020 році. Він побудований на сумісній децентралізованій системі обміну даними «Трембіта»4. У 2022 році понад 75% МСП та громадян користувалися застосунком «Дія» і лише 2% підприємств не знали про нього. Станом на вересень 2023 року застосунком користуються 19,5 мільйонів громадян. Він пропонує близько 100 державних послуг онлайн, надає доступ до 14 типів цифрових документів (включаючи цифрове посвідчення особи, водійські права, податкові документи та податковий номер, студентські квитки), а також 30 державних послуг. Таблиця 1.2 містить огляд деяких компонентів «Дії».
Source: (Vovk, 2023[46]; Diia.Business, EEPO, 2022[47]; Aleksenko, 2022[30]; UNDP, 2023[48]; Ingram and Vora, 2024[45]), робота зі встановлення фактів, проведена в першому півріччі 2023 року.
Загалом ці зусилля принесли свої плоди, що відображено в міжнародних рейтингах, до прикладу, в Індексі мережевої готовності 2023, де Україна продовжує очолювати свою групу за доходами, опинившись у топ-50 – із високими показниками цифрової грамотності (Рисунок 1.4). Показує високий рівень оволодіння технологіями серед людей і високий рівень грамотності дорослих (100-е місце), хорошу інтеграцію навичок ІКТ у систему освіти та якісний доступ до Інтернету в школах. Незважаючи на те, що ці параметри дозволяють Україні демонструвати результати, які можна порівняти з рівнями ОЕСР/ЄС за компонентом, пов’язаним із людьми, за більшістю показників індексу результати країни залишаються нижчими, ніж у країнах ЄС та ОЕСР.
Note: NRI — це зведений індекс, який складається з трьох рівнів, причому основний рівень складається з чотирьох компонентів (Технології, Люди, Урядування та Вплив). «Технології» охоплюють підвиміри доступу, контенту та майбутніх технологій; компонент «Люди» вимірює підвиміри для окремих осіб, компаній та урядів, а також використання ними ІКТ та їхні інвестиції в ІКТ; «Управління» зосереджується на охопленні ІКТ через охоплення підвимірів довіри, регулювання та інклюзивності; «Вплив» вимірює взаємодію з мережевою економікою через підвиміри економіки, якості життя та внеску в ЦСР. Для кожного рівня NRI показано рейтинг економіки (зі 134 економік) та індивідуальний бал (за шкалою від 0 до 100).
Source: (Portulans Institute, 2023[49]).
Цифровізація не тільки працює як рушійна сила економічного зростання, але й може бути потужним активом для забезпечення стійкості та відновлення
Цифровізація містить великий потенціал для підвищення стійкості та полегшення відновлення під час кризи. МСП можуть особливо виграти від цього, оскільки їхні обмежені фінансові та людські ресурси роблять їх особливо вразливими до потрясінь (OECD, 2021[25]). До прикладу, пандемія COVID-19 підкреслила важливість цифровізації МСП та прискорення тенденцій розвитку ІКТ. Це продемонструвало, що цифровізовані МСП більш здатні адаптуватися до збоїв і продовжувати свою діяльність у важкі часи (Bianchini and Kwon, 2021[50]; OECD, 2022[38]). Цифрові інструменти можуть підвищити загальну гнучкість і адаптивність, а також посилити стійкість фірм:
Системи онлайн-платежів і маркетингу можуть допомогти охопити нові глобальні бази клієнтів.
Електронна комерція дозволяє МСП пристосуватися до зміни поведінки клієнтів, а онлайн-канали можуть зменшити втрати від покупок у магазині.
Цифровізація може допомогти МСП зміцнити довгострокові бізнес-моделі, до прикладу, надаючи дані в режимі реального часу про ланцюги поставок, полегшити умови кредитування за рахунок кращої оцінки кредитного ризику та покращення енергоефективності.
Широкомасштабна агресія Росії породила нові виклики, завдаючи шкоди інтернет-інфраструктурі, перебоїв у доступі до Інтернету, впливаючи на якість передачі даних і торгівлі, створюючи підвищені кіберризики та поширюючи дезінформацію про війну.
Отже, українська влада та бізнес посилили свої зусилля з цифровізації, сприяючи стійкості країни у воєнний час (OECD, 2022[38]). Вторгнення викликало, серед іншого, необхідність надавати доступ до Інтернету в умовах регулярних відключень електроенергії, а також надавати нові адміністративні послуги. Під час війни був підписаний новий закон для забезпечення державних установ хмарною ІТ-інфраструктурою та послугами, що зменшує корупційні ризики та бюджетні витрати шляхом оптимізації процесів (Bandura and Staguhn, 2023[29]). Вибрані приклади заходів, вжитих з початку повномасштабного вторгнення Росії, включають:
Зусилля щодо забезпечення безперервного доступу до Інтернету: було реалізовано кілька заходів для забезпечення доступу до Інтернету під час війни та відключень (до прикладу, запуск національного роумінгу, тобто можливість перемикатися між мобільними операторами, щоб забезпечити постійний доступ громадян до послуг зв’язку). Також було підписано спільну заяву між операторами мобільного зв’язку ЄС та України щодо доступного безкоштовного роумінгу, що дозволяє бл. 4,5 мільйона українців у роумінгу в ЄС подзвонити додому та скористатися мобільним Інтернетом безкоштовно або за доступними тарифами.
Надання (нових) адміністративних послуг онлайн. Вже існуюча платформа електронного урядування «Дія» під час війни була адаптована. Станом на грудень 2023 року використання «Дії» зросло до 27% (19,8 млн користувачів) (Ingram and Vora, 2024[45]). З війною «Дія» спростила і пришвидшила оформлення державної допомоги громадянами та отримання офіційного статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО), а також тимчасових документів у разі втрати («єДокумент») (Horbenko, 2022[51]). Крім того, було запущено нову послугу видачі актів про зруйноване житло, що дає змогу фіксувати збитки та подавати заявки на державну фінансову підтримку безпосередньо через застосунок (Horbenko, 2022[51]; Government of Ukraine, 2023[52]). Нова платформа малокодової розробки «Дія.Engine» допомагає пришвидшити створення державних цифрових послуг та цифровізацію реєстрів, оскільки полегшує обмін даними через «Трембіту» (Ingram and Vora, 2024[45]).
Допомога бізнесу: «Дія.Бізнес» значно активізувала підтримку, в тому числі пропонуючи послуги (до прикладу, консалтингові) для допомоги МСП у релокації в безпечніші регіони та перевірки зв’язків бізнесу з Росією та Білоруссю. Безкоштовні консультації для переміщеного бізнесу проводилися з травня 2022 року по червень 2023 року. Загалом за цей час було надано 20 600 консультацій. Новий інструмент «єДекларація» замінює 374 різні дозволи та ліцензії, полегшуючи ведення бізнесу у воєнний час. Фінансові можливості також були розширені, до прикладу, із запуском влітку 2022 року урядової програми грантів для бізнесу «єРобота», а також маркетплейсу фінансових можливостей, включаючи інформацію про доступні кредити, факторинг, державні програми, схеми грантів, регіональні програми та міжнародну допомогу для МСП, які переживають фінансові труднощі через війну (Diia.Business, n.d.[53]).
Мобілізація підтримки українських військових через онлайн-інструменти. Дія здійснює різноманітні заходи підтримки українських військових, зокрема збирає пожертви на дрони. Відтак на потреби ЗСУ та територіальної оборони передано десятки мільйонів гривень (Horbenko, 2022[51]). Крім того, чат-бот «єВорог» відіграє важливу роль у зборі даних про розташування російських військ (Horbenko, 2022[51]). Також «Дія.ТВ» та «Дія.Радіо» надають офіційну та достовірну інформацію навіть на тимчасово окупованих територіях України, а освітній серіал «Бути поруч» пропонує підтримку психічного здоров’я дітям, які страждають на ПТСР (Horbenko, 2022[51]).
Доступ до гуманітарної допомоги та індивідуальної підтримки за допомогою онлайн-платформ. Платформа «єДопомога» дозволяє потребуючим українцям підключатися до місцевих організацій з надання допомоги та отримувати доступ до пожертв від людей з усього світу (Leupe, 2022[54]; eDopomoga, 2024[55]). Постраждалі від війни українці можуть подати заявку з переліком необхідних речей, а благодійники їх придбати та надати. Через функцію «Допомога онлайн» (запущена у квітні 2022 року) користувачі також можуть оплатити соціальний сертифікат на необхідні товари, щоб застосунок міг їх їм купити. Таким чином, люди з-за кордону тепер можуть користуватися сайтом і надавати пряму допомогу українцям (Leupe, 2022[54]).
Зв'язок українських біженців за кордоном через телефонний застосунок. Мобільний застосунок «Я українець» було запущено, щоб об’єднати українців, які вимушено втекли з країни. Він пропонує інформацію про різні українські культурні події за кордоном, а також спільноти та зустрічі (Diia, n.d.[56]).
Реєстр пошкодженого та знищеного майна в єдиній базі онлайн («єВідновлення») (Ingram and Vora, 2024[45]). Він був створений Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі «Мінінфраструктури») і містить інформацію про всю житлову, транспортну та соціальну інфраструктуру, яка постраждала внаслідок атак Росії (Dnipropetrovsk Investment Agency, 2022[57]). Наприкінці 2023 року понад 37 000 домогосподарств отримали компенсацію за зруйноване житло завдяки цій ініціативі, а понад 1900 людей отримали цифрові ваучери на купівлю нового будинку (Ingram and Vora, 2024[45]).
Координація відновлення з одночасним підвищенням прозорості: єдиний веб-портал дозволяє відстежувати використання державних коштів на відбудову (Spending.gov.ua, 2024[58]). Нове цифрове рішення DREAM (Цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням) було створено в результаті спільної роботи Агентства з відновлення разом з Міністерством інфраструктури, Партнерством відкритого контрактування, Transparency International Ukraine, Офісом ефективного регулювання та ключовими Громадськими організації коаліції RISE Ukraine. Роль DREAM полягає в зборі, організації та публікації відкритих даних про всі етапи проєктів відновлення у режимі реального часу. DREAM має за мету узгодити важливі статистичні дані та проєктну інформацію з різноманітних цифрових сховищ. Сприяючи ефективності, прозорості та підзвітності, DREAM прагне зміцнити довіру між донорами, громадянами, фінансовими установами та підприємствами (German Economic Team, 2023[59]).
Підтримка регіонального розвитку через Геоінформаційну систему регіонального розвитку (ГІС). Цифрові карти, які відображають дані про різні показники регіонів і громад (населення, інфраструктура, доступ до освіти та медичних послуг), допоможуть визначити пріоритети відновлення (DREAM, 2024[60]).
Сприяння відбудові будівель через e-Cabinet (e-Construction) для виробників будівельної продукції у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Це дозволяє виробникам оприлюднити тип продукції, яку вони пропонують (до прикладу, вікна, двері, фурнітура). Це також дозволяє Державній інспекції архітектури та містобудування перевіряти дотримання виробниками вимог законодавства (Open4Business, 2023[61]).
Ці ініціативи показують, що цифрові інструменти та ІКТ-сектор є потужною силою в економіці України. Індустрія ІКТ залишається єдиним експортним сектором країни, який останніми роками працює в повному обсязі і демонструє стабільне зростання. Експорт в ІТ-індустрії досяг 3,7 мільярда доларів США (приблизно 3,4 мільярда євро) за перші шість місяців 2022 року, що на 23% більше, ніж за відповідний період 2021 року (Bandura and Staguhn, 2023[29]). Це становить 47% від загального експорту послуг у 2022 році (IT Ukraine Association, 2022[62]). Крім того, ІТ-компанії змогли виконати 95% контрактів, а сума податків і зборів, сплачених ІТ-галуззю в першому півріччі, склала 32,6 млрд грн (приблизно 7,7 млрд євро) (Kontsevoi, 2022[63]). У 2022 році обсяг експорту ІТ-індустрії зріс на 400 мільйонів доларів США (приблизно 365 мільйонів євро) порівняно з 2021 роком (Tech Ukraine, n.d.[64]; IT Ukraine, 2023[65]). До березня 2023 року обсяг ІТ-експорту зріс на 9,7% і приніс до бюджету України на 53 млн доларів (приблизно 48 млн євро) більше порівняно з лютим. Це на 15% кращий показник, ніж у березні 2022 року (Lviv IT Cluster, 2023[66]). Станом на 1 січня 2023 року сума податків і зборів, сплачених ІТ-бізнесом до зведеного бюджету України, становила 32,2 млрд грн (приблизно 7,6 млрд євро).
Водночас, починаючи з кінця 2023 року і протягом 2024 року, тривалі проблеми, пов’язані з війною (труднощі роботи на глобальному ринку, мобілізація, результатом якої є значна нестача кваліфікованого персоналу, тощо) негативно впливають на експорт ІТ-індустрії, і його рівень починає знижуватися (Visit Ukraine, 2023[67]; The World Bank, 2024[68]). Хоча сектор ІТ залишається найбільшою експортною галуззю в Україні (The World Bank, 2024[68]), його витривалість у багатьох випадках пояснюється релокацією компаній в інші країни, коли персонал уже працює з-за кордону, а компанія все ще зареєстрована в Україні. Отже, протягом 2023 року приблизно 25% працівників найбільших українських ІТ-компаній працювали з-за кордону (Interfax, 2023[69]).
Незважаючи на те що руйнівні наслідки повномасштабного вторгнення Росії охопили всі верстви суспільства, уряд усе ще розглядає його закінчення як можливість для широкомасштабних реформ і планує ряд амбітних заходів, щоб скористатися цим і прискорити післявоєнне відновлення через цифровий прогрес (Etulian, 2022[70]). Тому цифровізація займає важливе місце в офіційних державних стратегіях і документах, як-от ініціатива МЦТУ «Digital4Freedom», початковий проєкт плану відновлення (ПНПВ), підготовлений у 2022 році, і план України, який замінює ПНПВ (Motkin, 2022[71]; Ukraine Facility, 2024[72]).
Цифровізація може підтримати розвиток та відновлення, зокрема, МСП. Пандемія COVID-19 вже спричинила значний зсув у напрямку цифровізації українських МСП, а цифрові інструменти та послуги допомагають МСП впоратися з наслідками війни, як показано вище. Близько 54% українських компаній повідомили, що вони інвестували в цифровізацію в 2020-2021 роках, причому про найбільшу частку повідомили середні компанії (Knuth, Saha and Poluschkin, 2021[73]).
Хоча цифровізація виявилася корисним інструментом, який може допомогти компаніям підвищити стійкість до погодних умов, МСП не повністю використали її потенціал (Bianchini and Kwon, 2021[50]; OECD, 2021[74]). Дані показують, що, незважаючи на те, що ІТ-сектор в Україні стрімко розвивається, МСП поза ІТ-сектором демонструють обмежене застосування цифрових інструментів. Зберігаються значні розриви між МСП і більшими фірмами. До прикладу, близько 70% великих підприємств в Україні мають веб-сайт у порівнянні з лише приблизно половиною середніх (48%) і менше третини малих підприємств (30%). Так само соціальні мережі використовують 52% великих компаній і лише близько 36% і 27% середніх і малих підприємств відповідно. Застосування передових технологій, таких як хмарні обчислення, залишається на досить низькому рівні серед компаній будь-якого розміру. Схоже, що українські МСП відстають від аналогів ОЕСР у впровадженні технологій – за винятком великих даних, де Україна та аналоги в ОЕСР демонструють порівняльні рівні впровадження (Рисунок 1.5). Україна є єдиною країною СхП, яка пропонує таку низку даних про використання бізнесом цифрових інструментів за методологією, порівнянною з методологією ОЕСР, – збір даних щодо планування ресурсів підприємства (ERP), управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM) та штучний інтелект (ШІ), до прикладу, можуть доповнити поточний підхід.
Відсоток підприємств, які використовують цю технологію, 2022 рік або останній доступний рік
Note: Для України відсутні дані щодо використання систем ERP та CRM, а також ШІ та IoT. Дані стосуються підприємств із кількістю 10 і більше зайнятих осіб. Дані за 2022 рік щодо соціальних мереж, хмарних обчислень та онлайн-продажів в Україні; 2021 для сайтів і великих даних для України. Дані за 2021 рік для значень ОЕСР. Адаптовано з ОЕСР (2021), Цифрова трансформація МСП.
Source: База даних ОЕСР щодо доступу та використання ІКТ підприємствами, Укрстат.
МСП ще не повністю скористалися перевагами цифрових інструментів. Прискорення їхньої цифровізації допомогло б їм стати не лише більш продуктивними, але й стійкішими, а також підготувало б їх до післявоєнних подій. МСП мають великий потенціал для того, щоб стати рушійною силою інновацій, і є ключовими для України для «відбудови кращого». У цьому сенсі сприяння цифровізації має потенціал для досягнення короткострокової мети післявоєнного відновлення, а також довгострокової модернізації бізнесу. Більше того, якщо його залишити без уваги, цифровий розрив між МСП та великими компаніями може ще більше зашкодити економічному зростанню та збільшити нерівність.
References
[30] Aleksenko, V. (2022), Case Study Report: Implementation of a Digital Services Ecosystem by the Government of Ukraine, https://static1.squarespace.com/static/63851cbda1515c69b8a9a2b9/t/6398f63a9d78ae73d2fd5725/1670968891441/2022-case-study-report-diia-mobile-application.pdf.
[40] American Chamber of Commerce, Ukraine (2023), Dialogue “The Use of Cybersecurity Vouchers to Stimulate the Cybersecurity Market in Ukraine”, https://chamber.ua/events/dialogue-the-use-of-cybersecurity-vouchers-to-stimulate-the-cybersecurity-market-in-ukraine/ (accessed on 30 June 2023).
[1] Ash, T. et al. (2017), The Struggle for Ukraine, Chatham House, https://www.politico.eu/wp-content/uploads/2017/10/TheStruggleforUkraine.pdf.
[29] Bandura, R. and J. Staguhn (2023), Digital Will Drive Ukraine’s Modernization, https://www.csis.org/analysis/digital-will-drive-ukraines-modernization.
[7] Betily, O. et al. (2023), Challenges and instruments to stimulate Ukraine’s business sector during the war, Berlin Economics, https://www.german-economic-team.com/wp-content/uploads/2023/06/GET_UKR_PS_01_2023.pdf.
[50] Bianchini, M. and I. Kwon (2021), Enhancing SMEs’ resilience through digitalisation: The case of Korea, OECD Publishing, https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/23bd7a26-en.pdf?expires=1690621125&id=id&accname=guest&checksum=F2F978B6822EE8E592B818B093EFAA7B.
[23] Center for Economic Recovery, Advanter Group (2024), Assessment of the Impact of the War on Micro-, Small-, and Medium-sized Enterprises in Ukraine, UNDP, https://www.undp.org/ukraine/publications/assessment-wars-impact-micro-small-and-medium-enterprises-ukraine.
[36] CSIS (2023), Ukraine’s Science, Technologym and Innovation Ecosystem: An Engine of Economic Growth, https://www.csis.org/analysis/ukraines-science-technology-and-innovation-ecosystem-engine-economic-growth (accessed on 18 May 2023).
[19] Di Bella, L., A. Katsinis and J. Lagüera-González (2023), Annual Report on European SMEs 2022/2023, Publications Office of the European Union, https://doi.org/10.2760/028705.
[56] Diia (n.d.), I’m Ukrainian mobile app, https://iamukrainian.app/ (accessed on 13 December 2022).
[53] Diia.Business (n.d.), Entrepreneurship and Export Promotion Office, https://business.diia.gov.ua/en/eepo (accessed on 12 December 2022).
[47] Diia.Business, EEPO (2022), Annual Report - results and achievements, https://docs.google.com/presentation/d/1Dh1qmRs0Xc-W-yp2G0t9bqU5NpOY1OdQ/edit?usp=drive_link.
[57] Dnipropetrovsk Investment Agency (2022), The Ministry of Infrastructure of Ukraine created a register of damaged and destroyed property, https://dia.dp.gov.ua/en/the-ministry-of-infrastructure-of-ukraine-created-a-register-of-damaged-and-destroyed-property/ (accessed on 21 October 2023).
[22] Dolmatova, A. (2023), EBRD, USA and Sweden assess impact of war on SMEs in Ukraine, EBRD, https://www.ebrd.com/news/2023/ebrd-usa-and-sweden-assess-impact-of-war-on-smes-in-ukraine.html.
[60] DREAM (2024), Geographic Information System for Regional Development (GIS): test version presented, https://dream.gov.ua/news/article-34 (accessed on 28 March 2024).
[55] eDopomoga (2024), eDopomoga, https://edopomoga.gov.ua/en/ (accessed on 7 April 2023).
[8] EIU (2024), One-click report: Ukraine, https://viewpoint.eiu.com/analysis/geography/XG/UA/reports/one-click-report.
[70] Etulian, T. (2022), “Starting Now on Digital Transformation for Ukraine Reconstruction”, Digital@DAI, https://dai-global-digital.com/starting-now-on-digital-transformation-for-ukraine-reconstruction.html (accessed on 17 April 2023).
[11] EU NeighboursEast (2022), , https://euneighbourseast.eu/news/publications/eu-ukraine-solidarity-lanes/ (accessed on 17 January 2023).
[35] European Commission (n.d.), Specific support for Ukrainian research and innovation, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/strategy/strategy-2020-2024/europe-world/international-cooperation/association-horizon-europe/ukraine_en (accessed on 17 January 2024).
[27] European Parliament (2023), JOINT MOTION FOR A RESOLUTION on the sustainable reconstruction and integration of Ukraine into the Euro-Atlantic community, https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/RC-9-2023-0270_EN.html.
[28] European Parliament (2023), Leading MEPs reaffirm their strong support for Ukraine’s path to the EU, https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20230412IPR79602/leading-meps-reaffirm-their-strong-support-for-ukraine-s-path-to-the-eu.
[9] Eurostat (2024), EU trade with Ukraine - latest developments, https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=EU_trade_with_Ukraine_-_latest_developments#:~:text=In%20the%20fourth%20quarter%20of%202023%2C%20imports%20from%20Ukraine%20(%E2%82%AC,Figure%201)%20in%20this%20period. (accessed on 9 January 2024).
[39] Freedom House (2022), Freedom of the Net 2022 - Ukraine, https://freedomhouse.org/country/ukraine/freedom-net/2022 (accessed on 17 January 2024).
[59] German Economic Team (2023), A ’DREAM’ for reconstruction, German Economic Team, https://www.german-economic-team.com/en/newsletter/a-dream-for-reconstruction/.
[13] German Economic Team (2023), Economic Monitor Ukraine, https://www.german-economic-team.com/wp-content/uploads/2023/05/GET_UKR_WA_17_2023_en-1.pdf.
[4] German Economic Team (2023), The long and winding road back by the NBU, https://www.german-economic-team.com/en/newsletter/the-long-and-winding-road-back-by-the-nbu/.
[18] Government of Ukraine (2024), Government Portal, https://www.kmu.gov.ua/en/news/uriad-zatverdyv-plan-dlia-realizatsii-prohramy-ukraine-facility (accessed on 22 March 2024).
[3] Government of Ukraine (2024), Ukraine Facility Plan, https://viewpoint.eiu.com/analysis/geography/XG/UA/reports/one-click-report.
[52] Government of Ukraine (2023), eVidnovlennia: State aid programme for the restoration of damaged housing triggers, https://www.kmu.gov.ua/en/news/yevidnovlennia-startuvala-prohrama-derzhavnoi-dopomohy-na-vidnovlennia-poshkodzhenoho-zhytla (accessed on 21 June 2023).
[12] Government of Ukraine (2023), External financing needs for 2024 have been reduced from USD 41 billion to USD 37.3 billion: Sergii Marchenko at G7 financial bloc meeting, https://www.kmu.gov.ua/en/news/potrebu-u-zovnishnomu-finansuvanni-na-2024-rik-zmensheno-z-41-mlrd-do-373-mlrd-serhii-marchenko-pid-chas-zustrichi-finansovoho-bloku-g7 (accessed on 10 January 2024).
[17] Government of Ukraine (n.d.), Government Portal, https://www.kmu.gov.ua/en/national-council-recovery-ukraine-war/about-national-council-recovery-ukraine-war.
[51] Horbenko, A. (2022), Ukraine’s digital transformation is bringing it closer to the EU, Emerging Europe, https://emerging-europe.com/voices/ukraines-digital-transformation-is-bringing-it-closer-to-the-eu%EF%BF%BC/ (accessed on 16 April 2023).
[14] IfW (2023), Kiel Working Paper: The Ukraine Support Tracker: Which countries help Ukraine and how?, IfW Kiel Institute for the World Economy, https://www.ifw-kiel.de/fileadmin/Dateiverwaltung/IfW-Publications/fis-import/87bb7b0f-ed26-4240-8979-5e6601aea9e8-KWP_2218_Trebesch_et_al_Ukraine_Support_Tracker.pdf.
[6] IMF (2023), IMF and Ukrainian Authorities Reach Staff-Level Agreement on the First Review Under the Extended Fund Facility (EFF) Arrangement, International Monetary Fund, https://www.imf.org/en/News/Articles/2023/05/30/pr23185-ukraine-imf-and-ukrainian-authorities-reach-staff-level-agreement-eff#:~:text=A%20stronger%20recovery%20is%20expected (accessed on 21 August 2023).
[45] Ingram, G. and P. Vora (2024), Ukraine: Digital resilience in a time of war, Brookings, https://www.brookings.edu/articles/ukraine-digital-resilience-in-a-time-of-war/.
[69] Interfax (2023), Up to 25% of employees of major Ukrainian IT companies work from abroad - survey, https://interfax.com/newsroom/top-stories/88518/ (accessed on 30 June 2023).
[16] International Monetary Fund (2023), Remarks by the IMF Managing Director at the Fourth Ministerial Roundtable Discussion for Support to Ukraine, https://www.imf.org/en/News/Articles/2023/10/11/sp-md-opening-remarks-at-the-fourth-ukraine-ministerial (accessed on 30 October 2023).
[15] International Monetary Fund (2023), World Economic Outlook, https://www.imf.org/external/datamapper/datasets/WEO (accessed on 16 November 2023).
[65] IT Ukraine (2023), In 2023, Ukrainian IT Services Export Faced Its First Decline in Years, IT Ukraine Association, https://itukraine.org.ua/en/in-2023-ukrainian-it-services-export-faced-its-first-decline-in-years/.
[62] IT Ukraine Association (2022), The IT Export Industry continues to support the Ukrainian Economy, IT Ukraine Association, https://itukraine.org.ua/en/the-it-export-industry-continues-to-support-ukrainian-economy/ (accessed on 2 December 2022).
[32] ITU (2022), Interim assessment on damages to telecommunication infrastructure and resilience of the ICT ecosystem in Ukraine, ITU, https://www.itu.int/en/ITU-D/Regional-Presence/Europe/Documents/Interim%20assessment%20on%20damages%20to%20telecommunication%20infrastructure%20and%20resilience%20of%20the%20ICT%20ecosystem%20in%20Ukraine%20-2022-12-22_FINAL.pdf (accessed on 18 June 2023).
[44] ITU (2021), Ukraine’s digital skills drive: Q&A with Mykhailo Fedorov, https://www.itu.int/hub/2021/11/ukraines-digital-skills-drive-qa-with-mykhailo-fedorov/ (accessed on 15 January 2023).
[24] Knight, P. (2022), The Evolution of Ukraine’s Income Support Program, Basic Income Earth Network, https://basicincome.org/news/2022/04/the-evolution-of-ukraines-income-support-program/ (accessed on 10 June 2023).
[73] Knuth, A., D. Saha and G. Poluschkin (2021), Progress and challenges in the digital transformation of business in Ukraine - Results from a representative business survey, German Economic Team, https://www.german-economic-team.com/wp-content/uploads/2021/12/GET_UKR_PS_04_2021.pdf.
[63] Kontsevoi, B. (2022), Forbes, https://www.forbes.com/sites/forbestechcouncil/2022/10/12/the-ukrainian-it-industry-is-alive-and-healthy/?sh=6c53e3bf7f2c (accessed on 18 November 2022).
[10] Kyiv School of Economics (2022), War impacts on Ukrainian agriculture, https://kse.ua/war-impacts-on-ukrainian-agriculture/.
[54] Leupe, J. (2022), Now you can use a chatbot to help Ukrainians on the eDopomoga platform, UNDP Ukraine, https://www.undp.org/ukraine/news/now-you-can-use-chatbot-help-ukrainians-edopomoga-platform (accessed on 2 March 2023).
[66] Lviv IT Cluster (2023), The Volume of IT Export Increased by Almost 10% in March, https://itcluster.lviv.ua/en/the-volume-of-it-export-increased-by-almost-10-in-march/ (accessed on 27 February 2024).
[5] Ministry of Finance of Ukraine, National Bank of Ukraine, National Securities and Stock Market Commission, Deposit Guarantee Fund (n.d.), Strategy of Ukrainian Financial Sector Development until 2025, https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_FS_2025_eng.pdf.
[71] Motkin, A. (2022), Now is the right time to launch a Digital Marshall Plan for Ukraine, https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/now-is-the-right-time-to-launch-a-digital-marshall-plan-for-ukraine/.
[34] OECD (2022), Building back a better innovation ecosystem in Ukraine, OECD Publishing, https://www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/building-back-a-better-innovation-ecosystem-in-ukraine-85a624f6/.
[38] OECD (2022), Digitalisation for recovery in Ukraine, OECD Publishing, https://www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/digitalisation-for-recovery-in-ukraine-c5477864/.
[2] OECD (2022), Rebuilding Ukraine by Reinforcing Regional and Municipal Governance, OECD Publishing, https://www.oecd-ilibrary.org/sites/63a6b479-en/1/2/1/index.html?itemId=/content/publication/63a6b479-en&_csp_=214c343b773c027e23f404c88917fa9f&itemIGO=oecd&itemContentType=book.
[74] OECD (2021), Beyond COVID-19 Advancing Digital Business Transformation in the Eastern Partner Countries, OECD Publishing, https://www.oecd.org/eurasia/Covid19_%20Advancing%20digital%20business%20transformation%20in%20the%20EaP%20countries.pdf.
[25] OECD (2021), The Digital Transformation of SMEs, OECD Publishing, https://www.oecd.org/publications/the-digital-transformation-of-smes-bdb9256a-en.htm.
[26] OECD (2014), Recommendation of the Council on Digital Government Strategies, OECD Publishing, https://www.oecd.org/gov/digital-government/Recommendation-digital-government-strategies.pdf.
[21] OECD/EBRD (2023), SME Policy Index: Eastern Partner Countries 2024: Building Resilience in Challenging Times, SME Policy Index, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/3197420e-en.
[61] Open4Business (2023), Ukraine Open for Business. Business news from Ukraine, https://open4business.com.ua/en/ukraine-has-created-e-cabinet-for-manufacturers-of-construction-products/ (accessed on 17 August 2023).
[49] Portulans Institute (2023), Network Readiness Index 2023, https://networkreadinessindex.org/.
[31] Siutkin, M. (2024), Ministry of Digital’s Initiative Engages 6 Million Ukrainians in Digital Skills Development: A Goal Achieved, https://www.linkedin.com/pulse/ministry-digitals-initiative-engages-6-million-digital-mykola-siutkin-rposf/?trk=article-ssr-frontend-pulse_more-articles_related-content-card (accessed on 26 October 2023).
[58] Spending.gov.ua (2024), Unified Web Portal for the Use of Public Funds, https://spending.gov.ua/new/ (accessed on 8 2024 March).
[20] State Statistics Sevice of Ukraine (n.d.), , https://www.ukrstat.gov.ua/ (accessed on 15 June 2023).
[64] Tech Ukraine (n.d.), National Bank of Ukraine: Computer Services Increased by 13%, https://techukraine.org/2022/11/02/national-bank-of-ukraine-computer-services-increased-by-13/.
[68] The World Bank (2024), World Development Indicators, https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators (accessed on 27 January 2024).
[33] The World Bank (2020), Recommendations to the Ministry of Digital Transformation, Government of Ukraine. A National Broadband Development Strategy and Implementation Plan (2020 - 2025), https://documents1.worldbank.org/curated/en/896591621848142525/pdf/A-National-Broadband-Development-Strategy-and-Implementation-Plan-Recommendations-to-the-Ministry-of-Digital-Transformation-Government-of-Ukraine.pdf.
[42] Udovyk, O., O. Moskalenko and I. Kylmynyk (2020), Bridging the Digital Divide in Ukraine: A human-centric approach, UNDP, https://www.undp.org/ukraine/blog/bridging-digital-divide-ukraine-human-centric-approach (accessed on 26 May 2023).
[72] Ukraine Facility (2024), Economic Support Programme: Plan for the Implementation, Ukraine Facility 2024-2027, https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/en/ (accessed on 27 March 2024).
[48] UNDP (2023), Diia.Business virtual centre 2.0: Results of six months of operations, https://www.undp.org/ukraine/press-releases/diiabusiness-virtual-centre-20-results-six-months-operations (accessed on 2023 June 16).
[41] UNDP (2023), IT Generation: Project training Ukrainians in wide range of IT specialties comes to end, https://www.undp.org/ukraine/press-releases/it-generation-project-training-ukrainians-wide-range-it-specialties-comes-end (accessed on 7 August 2023).
[67] Visit Ukraine (2023), In 2023, Ukrainian exports of IT services will not grow for the first time: research data, https://visitukraine.today/blog/3084/in-2023-ukrainian-exports-of-it-services-will-not-grow-for-the-first-time-research-data (accessed on 24 April 2024).
[46] Vovk, K. (2023), Svidomi, https://svidomi.in.ua/en/page/diia-in-dc-summit-takes-place-in-washington-dc-to-showcase-ukraines-digital-achievements (accessed on 29 May 2023).
[43] WTO (2024), Operation of the single window, https://tfadatabase.org/en/members/ukraine/article-10-4-3#:~:text=The%20Single%20Window%20for%20International,brokers%20through%20using%20digital%20keys.
[37] Zini, A. (2023), Solidarity in Action: eight applications were submitted addressing Ukrainian refugees in the 2023 edition of the Eureopan Digital Skills Awards, https://digital-skills-jobs.europa.eu/en/latest/news/solidarity-action-eight-applications-were-submitted-addressing-ukrainian-refugees-2023 (accessed on 11 August 2023).
← 1. Наприкінці 2023 року 14 мільйонів українців покинули свої домівки – 5,1 мільйона перемістились всередині країни та 6,2 мільйона по всій Європі (Ingram and Vora, 2024[45]).
← 2. Інформація отримана в ході досліджень, проведених у першому півріччі 2023 року.
← 3. Дія походить від українського «Держава і Я».
← 4. «Трембіта» — єдина сумісна система публічних реєстрів. Вона була створена Указом Кабінету міністрів у 2018 році та забезпечує безперебійність послуг електронного урядування, а також запобігає дублюванню реєстрів.
← 5. На сьогодні кількість скорочена до 12 після тимчасового закриття Харківського та Миколаївського центрів через війну.