У цьому розділі аналізуються інституційні та політичні рамки, запроваджені Україною на національному та субнаціональному рівнях для підтримки цифровізації МСП і при цьому розглядається 1) стратегічний політичний підхід, який Україна розробляла протягом останніх років, і 2) різні зацікавлені сторони, залучені до політики цифровізації по усій території України, та координація зусиль.
Підвищення стійкості шляхом прискорення цифрової трансформації бізнесу в Україні
Резюме
Цифрова трансформація характеризується специфічною складністю та різноманітними впливами на економіки та суспільства. Її наслідки є наскрізними та вимагають комплексного та синхронізованого підходу до розробки політики. Політичні рамки, прикладом яких є національні цифрові стратегії, постають у цьому контексті як важливі інструменти, які перетворюють бачення уряду на реальні цілі та заходи, сприяючи таким чином узгодженості та координації роботи зацікавлених сторін (OECD, 2022[1]). Таким чином, у цьому розділі розглядається підхід, який Україна розвиває протягом останніх років.
Він приділяє увагу як національному, так і субнаціональному рівням. Україна посилює багаторівневе управління шляхом амбітних реформ (OECD, 2022[2]). Що стосується цифровізації, країна збирає цінну інформацію про цифровий прогрес, включаючи навички, по всій своїй території. З цією метою МЦТУ розробило дві методології. Індекс регіональної цифрової трансформації оцінює цифрову трансформацію в регіонах та охоплює різні аспекти, такі як інституційна спроможність, розвиток Інтернету, надання державних послуг онлайн і офлайн, цифрова освіта, рівень проникнення основних електронних послуг, цифрова трансформація промисловості та загальний бізнес-клімат1. Індекс має 80 показників, а максимальна оцінка становить 1. Видання за 2023 рік показує постійні розбіжності по всій країні, де лідирують Дніпро, Львів і Полтава (0,908, 0,891 і 0,833 відповідно), тоді як деякі інші частини країни дали досить скромні результати (Херсон 0,316, Запоріжжя 0,289 та Суми 0,178) (Рисунок 2.1). Київ з результатом 0,684 наближається до середнього по країні, яке становить 0,632. Однією з причин цих регіональних відмінностей, визначених МЦТУ, є брак людського капіталу для підтримки цифрового прогресу в деяких регіонах, до прикладу, Чернівецькій, Кіровоградській та Чернігівській областях.
Примітка. Цей індекс складається МЦТУ і вимірюється за шкалою від 0 до 1, де 0 є найнижчим і 1 найвищим балом. Цифра базується на даних за 2023 рік, за винятком Луганської області, де дані наведені за 2022 рік. Індекс не охоплює тимчасово окуповані території.
Джерело: (Ionan, 2024[3]; Dezentralisatsia, 2023[4]).
Україна почала докладати зусилля щодо централізованої та децентралізованої цифрової інноваційної політики за кілька років до повномасштабного вторгнення. Вони отримала сумну популярність, коли виявилися критично важливими для стійкості країни під час війни. Роль цифровізації в ефективному функціонуванні держави, прикладом якої є інноваційні підходи України до протидії багатостороннім атакам і спроби забезпечити безперебійне обслуговування громадян, викликала інтерес у всьому світі. Цифрова економіка України, найбільш відома завдяки бурхливому розвитку сектору ІКТ, була ключовим двигуном до війни, і її стійкість частково пояснювалася узгодженими зусиллями після створення МЦТУ. До створення МЦТУ у 2019 році стратегія цифрової трансформації України включала низку розрізнених проєктів цифровізації та не мала єдиної екосистеми багатьох зацікавлених сторін. Країна відставала від сусідніх країн ЄС через те, що почала реформи пізніше. У 2018 році в рейтингу світової цифрової конкурентоспроможності Україна посідала 58 місце, значно поступаючись Чехії (33) і Польщі (36) і трохи поступаючись Словаччині (50) (IMD, 2021[5]). Перед МЦТУ було поставлено завдання трансформувати нескоординовану стратегію цифровізації попередніх років в єдиний підхід з уповноваженим органом для моніторингу впровадження, реагування на виникаючі потреби і цифровізації операцій, процесів і послуг. До 2021 року Україна піднялася на чотири позиції – до 54 місця: її результати за період 2015-2021 років, порівняно з країнами ОЕСР, показують обнадійливу тенденцію. Країна виділяється як одна з небагатьох націй, яка постійно покращувала свій рейтинг між 2019 і 2021 роками, позиціонуючи себе поряд із такими країнами, як Чехія, Греція та Ісландія, в тому, що стосується постійного розвитку2. Незважаючи на таку обнадійливу тенденцію, країна все ще значно відстає від провідних країн ОЕСР – Данії, Швеції та США.
Зусилля щодо розробки стратегії цифровізації визначалися амбіціями щодо інтеграції в ЄС
Розробка комплексної та довгострокової стратегії вимагає встановлення цілей високого рівня та відповідних принципів, які лежатимуть в основі планів країни в усіх сферах політики (OECD, 2021[6]). У випадку України мета приєднання до Європейського Союзу (ЄС) значно вплинула на національні стратегії та плани дій країни в усіх сферах.
Розробка цифрової стратегії була тісно пов’язана з узгодженням розбіжностей між ЄС та Україною відповідно до Угоди про асоціацію (УА) з Європейським Союзом 2014 року. Перша цифрова стратегія країни «Цифровий порядок денний України 2020» була представлена в 2016 році, через два роки після підписання угоди, і розроблена відповідно до тих самих стандартів, які встановлені для цифрового зростання членів ЄС у рамках Стратегії «Європа 2020» (Yanovska et al., 2019[7]). Цифровий порядок денний став першою в країні системою, спрямованою на схвалення пріоритетних сфер і основних принципів цифровізації (Yanovska et al., 2019[7]).
Політичні зусилля продовжилися з додатковими документами, такими як Стратегія інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС, подана у 2018 році разом із Планом дій. До 2020 року Україна досягла успіхів у виконанні своїх зобов’язань щодо цифровізації в рамках УА, особливо в питанні електронного урядування через надання державних послуг новоствореним МЦТУ (Yanovska et al., 2019[7]). Також у 2020 році було оновлено цифрову частину дорожньої карти інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС (Ingram and Vora, 2024[8]). Продовження моніторингу дотримання Україною цифрових стандартів ЄС в рамках УА продовжено через Цифрову підтримку для Політичної підтримки України 2021-24. Додаткова підтримка у вигляді двосторонніх проєктів була надана ЄС і зосереджена на посиленні інфраструктури цифровізації, потужності, зв’язку та взаємодії. До 2022 року та подання Україною заявки на отримання статусу кандидата в ЄС покращилося узгодження нормативно-правової бази країни з базою ЄС, зокрема щодо телекомунікаційної сфери діяльності ЄС та Європейського кодексу електронних комунікацій. (Ingram and Vora, 2024[8]). Україна стала першою країною поза ЄС у «Списку довірених третіх країн» ЄС і приєдналася до програми «Цифрова Європа» (2022), а також до механізму «З’єднання Європи» (2023). «З’єднання Європи» дозволяє українським проєктам подавати заявки на фінансування ЄС і охоплює цифрову інфраструктуру. Однак поки реалізовано лише проєкти щодо фізичної інфраструктури.
Однак було також виявлено кілька недоліків, які ще потрібно вирішити, до прикладу, відмежування державних інституцій і відсутність відповідного законодавства, критичного для приведення бази у відповідність із глобальними цифровими тенденціями. Стратегії розвитку на національному, регіональному та галузевому рівнях, як правило, не відповідали наявним можливостям цифровізації (Ukrainian Institute of the Future, 2020[9]).
Після повномасштабного вторгнення Росії ЄС посилив свою підтримку цифровізації України, зміцнивши допомогу визначеним національним пріоритетам, підтримці цифрового зв’язку та електронних послуг. Багатосторонні атаки Росії проти України включали операції, націлені на інфраструктуру Інтернету, що призвело до порушень зв’язку, внаслідок чого частини країни залишилися в інформаційному вакуумі. Забезпечення громадян і влади доступом до Інтернету було і залишається невідкладним питанням і національним пріоритетом (OECD, 2022[10]). У зв'язку з цим ЄС також відіграв вирішальну роль у розробці спеціальної стратегії, надаючи МЦТУ технічну допомогу в розробці Національної стратегії розвитку широкосмугового доступу до інтернету (наразі розробляється з метою сприяння, зокрема, розгортанню високошвидкісних оптоволоконних мереж і 5G технології).
Створення МЦТУ поставило цифрову трансформацію в пріоритет на національному та субнаціональному рівнях
Україна зіткнулася з кількома перешкодами у своїй цифровій трансформації, особливо до створення МЦТУ. Серед них інституційні, інфраструктурні, екосистемні проблеми та проблеми, пов’язані з електронним урядуванням, що призвело до слабкої цифрової екосистеми та відсутності заходів для заохочення цифрової та підприємницької освіти, розвитку навичок та значного відтоку мізків. Усвідомлюючи порівняно поганий стан України та потребу у структурованому підході, уряд почав активізувати зусилля з цифровізації держави після створення МЦТУ у 2019 році (Ukrainian Institute of the Future, 2020[9]).
МЦТУ визначено Кабінетом Міністрів головним органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цифровізації і координує цифровий розвиток в уряді (Cabinet of Ministers of Ukraine, 2019[11]). У 2023 році МЦТУ набуло повноважень і стало центральним органом виконавчої влади у сфері електронного зв’язку та радіочастотного спектру.
МЦТУ було навмисно укомплектовано людьми з приватного сектору в надії, що вони зможуть принести більше інноваційних ідей у державне управління. Його цифрова стратегія була запропонована у вигляді 94 проєктів цифрової трансформації, анонсованих у 2021 році, які мають бути завершені протягом трьох років (President of Ukraine Official Website, 2021[12]). Проєкти були розділені на 23 категорії, включаючи галузеві проєкти цифровізації, такі як охорона здоров’я, інфраструктура, соціальна політика, а також окрему категорію щодо загальної цифрової трансформації, зосереджену на послугах електронної ідентифікації, електронній демократії, цифровій економіці, цифровізації освіти та широкосмуговому доступі та інфраструктурі. На сьогодні запущено проєкти у 12 із 23 категорій. На веб-сайті «Дія» перераховані всі різні проєкти, а також підпроєкти, включаючи дату їх запуску, якщо така є. Він також показує запланований реальний результат кожного проєкту. Однак він не надає інформації про поступ у досягненні цих результатів (Diia, 2023[13]). Проєкти в інших 11 категоріях на кінець 2023 року ще не були розпочаті (включаючи, до прикладу, категорії «Юстиція» та «Сільське господарство»).
Щоб залучити недержавних зацікавлених сторін до розробки політики, МЦТУ створило публічну інформаційну панель для моніторингу реалізації проєктів. Громадськість мала доступ до кожного з проєктів через портал, включаючи опис проєкту, терміни виконання, імена посадових осіб, відповідальних за виконання, і рейтингову систему (President of Ukraine Official Website, 2021[12]).
Цифровізація на субнаціональному рівні також стала сектором цифрової стратегії МЦТУ. Тут Міністерство інфраструктури функціонує як ключовий акселератор. У 2020 році уряд оцінив прогрес цифровізації на субнаціональному рівні під час розробки Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-27 роки. Цифровізація на регіональному рівні виявилася слабкою, і для її покращення потрібні узгоджені зусилля. МЦТУ у співпраці з Міністерством інфраструктури запровадили регіональні Концепції щодо підвищення цифрової компетентності (ITU, 2021[14]). Органи місцевого самоврядування прийняли Концепції та впровадили свої індивідуальні плани дій щодо цифровізації з акцентом на розвиток цифрових навичок, започаткування соціальних ініціатив та інформаційних кампаній (ITU, 2021[14]). Основні цілі, визначені Концепціями, включали покращення координації між міністерствами та регіональними органами влади.
Ще однією критичним бар’єром для регіональної цифровізації був сильно забюрократизований характер спілкування між центральним урядом і місцевою владою. Програма «ULEAD з Європою» разом з МЦТУ відіграли значну роль у розробці стратегії вирішення цієї проблеми. Програма вивчала досвід 125 територіальних громад для пошуку рішень щодо оптимізації процесів та подолання надмірностей чи перешкод.
Крім того, вищезазначені 94 проєкти цифрової трансформації МЦТУ включали категорію, зосереджену на цифровому розвитку громад і територій через пріоритетні сектори: e-energy, підвищення енергоефективності в житлових і громадських будівлях; e-community, цифрова трансформація організаційних повноважень місцевого самоврядування та адміністративних структур; e-housing, житлово-комунальні послуги; та е-urban development, цифровізація містобудівних норм і правил будівництва. З конкретними проєктами, запущеними в кожній із цих сфер, можна ознайомитись на сайті «Дії»3. До прикладу, у рамках е-urban development було запущено декілька проєктів з цифрової трансформації поводження з відходами, як от онлайн-акаунт користувача для управління відходами (запущено 30.03.2022 р.). Стосовно e-housing, до прикладу, 30.12.2021 р. запрацювала єдина база, яка допомагає оцінювати вартість нерухомості.
Тим не менш, комплексного політичного підходу до цифровізації МСП все ще немає
Одночасно з Цифровим порядком денним уряд ухвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки (далі – Концепція) та план заходів до неї. Стратегія представила основні принципи розвитку цифрової економіки прискореними темпами шляхом усунення перешкод, які стояли на заваді зростанню, і визнання потенційного прискорення зростання ВВП в результаті цифровізації. В Концепції Міністерству економічного розвитку і торгівлі доручено координувати виконання планів розвитку цифрової економіки, спрямованих на формування стимулів, мотивації та попиту та формування цифровізації економіки, громадської та соціальної сфер, а також виявляти існуючі виклики та визначати інструменти для розвитку цифрової інфраструктури (Cabinet of Minister of Ukraine, 2018[15]). У плані заходів пріоритетними є законодавство про цифрову економіку та телекомунікації, розвиток інфраструктури та стратегії широкосмугового доступу, програми безготівкової економіки та програма, спрямована на цифрову трансформацію в регіонах. Однак інформації про фактичне впровадження небагато – урядовий звіт вказує, що 16 із 34 запланованих заходів було вжито до 4 кварталу 2019 року, але іншої загальнодоступної інформації про впровадження немає (Ministry of Economy of Ukraine, 2019[16]).
Національна економічна стратегія до 2030 року (НЕС 2030) також визначила цифровізацію економіки як ключовий стимулятор економічного зростання. Затверджена Кабінетом Міністрів у 2021 році, НЕС 2030 окреслила пріоритети в межах 20 функціональних та галузевих напрямків із планами поділу стратегії на конкретні проєкти. Стратегія сприяла участі багатьох зацікавлених сторін, зокрема представників 21 аналітичних центрів, 34 бізнес-асоціацій, 37 компаній, 40 органів виконавчої влади, представників громадянського суспільства та членів парламенту (EU Neighbours East, 2021[17]). Секретаріат Кабінету Міністрів очолював розробку, впровадження, моніторинг та оцінку НЕС 2030 і координував роботу державних установ, залучених до цифровізації. Були встановлені цільові показники для вимірювання рівня виконання, які мали бути доступні на електронному порталі для кожного звітного періоду. Враховуючи обставини, спричинені війною, моніторинг стратегії НЕС 2030 було призупинено.
Додаткові зусилля спрямовуються саме на цифрові інновації. Наприкінці 2023 року МЦТУ представило «Глобальну інноваційну візію 2030», документ, у якому викладено бачення та план дій для покращення інноваційної екосистеми. Він базується на Стратегії розвитку інноваційного сектору (до 2030 року) та НЕС. Як і інші урядові документи, згадані раніше, Візія передбачає зробити Україну «найбільш дружньою до цифрових технологій країною у світі з сильною цифровою економікою, цифровізованим і доступним урядом, а також соціальними послугами, які забезпечуватимуть високий рівень життя та мінімізують корупцію на всіх рівнях». Пріоритетні інноваційні сфери включають: оборонні технології, сільськогосподарські технології, аудіовізуальні технології, медичні технології, біотехнології, зелені технології, штучний інтелект, напівпровідники, безпечний кіберпростір, адаптивну економіку, освітні технології та технології урядування – з метою використання інновацій для забезпечення стійкості, відбудови та відновлення (WinWin, 2023[18]). Стратегія, зокрема, зосереджена на високотехнологічних галузях і передбачає збільшення науково-дослідних розробок та людського капіталу для інновацій. Вона також спрямована на посилення співпраці та координації з приватним сектором та міжнародними партнерами з цією метою, зокрема, шляхом створення нового координаційного органу – Державного агентства інновацій. Очікується, що Візія буде трансформована у стратегію.
Однак, незважаючи на те, що Україна має потужну загальну політичну основу для підтримки ІТ-сектору, стратегічні документи приділяють обмежену увагу цифровій трансформації МСП у «традиційних» секторах. Існуючі політичні документи підтримують розвиток цифрового суспільства та економіки, але містять лише кілька положень, спрямованих на бізнес, не пов’язаний з ІТ, особливо на МСП. До прикладу, НЕС 2030 справді наголошує на необхідності сприяти розвитку цифрових навичок серед фірм і на спільному технологічному центрі для покращення доступу до цифрових технологій, але вона не передбачає комплексного підходу до цифровізації МСП. Глобальна інноваційна візія зосереджено на підтримці цифрових інновацій, але не окреслює конкретних заходів для сприяння цифровізації МСП. Крім того, у поточних стратегіях немає цільових показників для оцінки поступу в цифровізації МСП. Попередня Стратегія щодо МСП також не торкалася цього питання.
Найбільш чітке формулювання стратегії цифровізації МСП урядом міститься в заявлених стратегічних цілях розвитку МСП порталу «Дія.Бізнес» МЦТУ. В останньому перераховуються різні стратегічні напрямки, якими міністерство має намір займатися, а також наявні прогалини та плани щодо покращення. Збільшення проникнення цифрових інструментів і стратегії серед мікро- та малого бізнесу також є стратегічною метою для забезпечення участі 10% МСП у програмах, спрямованих на адаптацію до цифрового середовища (Diia.Business, 2024[19]). Найважливішим тут є визнання урядом суттєвих перешкод, з якими стикаються МСП у сфері надання державних послуг. Уряд поставив за мету цифровізувати 100% усіх державних послуг, пов’язаних із МСП, щоб зменшити перешкоди для їх подальшого розвитку та стимулювати їх власну цифровізацію. Продовжуючи зусилля в цьому напрямку, уряд наприкінці 2023 року запустив проєкт «e-Entrepreneur», який об’єднає дванадцять бізнес-сервісів в один, повністю онлайн без будь-якої паперової роботи (EU4Business, 2024[20]).
У документі про стратегічну політику «Дія.Бізнес» зазначено: «Стратегічні цілі будуть синхронізовані зі стратегією розвитку МСП» (Diia.Business, n.d.[21]). Крім того, у документі наголошується на необхідності прийняття комплексної стратегії розвитку МСП, яка передбачатиме цифровий підхід (Diia.Business, n.d.[21]). Враховуючи жахливі обставини, з якими зіткнулася країна внаслідок війни, та тяжкість руйнувань на всіх рівнях, робота над новою стратегією розвитку МСП (після завершення Стратегії щодо МСП до 2020 р.) була серйозно порушена через зміни національних пріоритетів, оскільки політики зосередилися на протистоянні поточній надзвичайній ситуації, і багато питань політики, які могли бути розглянуті в окремих документах, були включені до більших планів відновлення та відбудови. Тим не менш, з кінця 2023 року Міністерство економіки у співпраці з МЦТУ та EEPO розробляє проєкт Стратегії розвитку МСП на 2024-2027 роки, спираючись на роботу ОЕСР, включно з інформацією з Індексу політики ОЕСР щодо МСП: країни Східного партнерства 2024, а також висновки та рекомендації, викладені в цьому звіті. Проєкт документа передбачає заходи щодо сприяння цифровій трансформації, такі як навчання, ресурси та фінансові стимули, в тому числі для електронної комерції, цифрового маркетингу та використання інструментів цифрового бізнесу як пріоритетну сферу. Особливо передбачається, що ця робота буде йти рука об руку з зеленою трансформацією. Стратегія має бути доопрацьована та ухвалена у 2024 році.
Цифровізація продовжує залишатися пріоритетом у проєктах всеохоплюючих стратегій відновлення, хоча й з меншою увагою до цифрової трансформації МСП. Україна розробила початковий план відновлення та відбудови після повномасштабного вторгнення у формі Проєкту національного плану відновлення (ПНПВ) у 2022 році. Підтримці МСП було надано пріоритет насамперед через фінансування надзвичайних ситуацій у воєнний час, післявоєнний доступ до фінансування через кредитні гарантії для МСП та подальший функціональний розвиток порталу «Дія.Бізнес» як єдиного вікна для МСП та сховища інформації про МСП. Хоча розвитку МСП не було присвячено окремого розділу, план зосереджувався на створенні сприятливого регуляторного середовища та фінансових інструментів. Незважаючи на те, що в ПНПВ було присвячено цілий тематичний розділ цифровізації, з особливим наголосом на ІТ-секторі, кібербезпеці та проєктах електронного урядування, підтримка цифровізації МСП згадувалася насамперед у зв’язку з кібербезпекою, а на субнаціональному рівні – з програмами регіонального розвитку, а не як окрема ініціатива (National Council for the Recovery of Ukraine from the Consequences of the War, 2022[22]).
Незважаючи на поспішну розробку і постійну потребу в перегляді через поточні обставини, ПНПВ визначив широку повістку реформ для країни. ПНПВ був замінений Планом України, представленим у березні 2024 року, який представляє всеосяжну структуру економічного відновлення та трансформації до 2027 року. Він включає понад 150 показників у 69 напрямках реформ, окреслюючи наскрізні пріоритети зеленого переходу, цифровізації та Європейської інтеграції, а також інвестиційні потреби та можливості в кожному з цих вимірів. Інвестиційні пріоритети включають: i) цифровізацію економіки та розвиток електронного урядування; ii) підтримку розвитку інфраструктури та послуг у сфері кібербезпеки; iii) розвиток інновацій, включаючи створення та сприяння зростанню технопарків та інноваційних кластерів, а також стимулювання науково-дослідних робіт; iv) сферу венчурного капіталу та прямих інвестицій; v) відновлення та розвиток цифрової інфраструктури.
Note: ця таблиця містить лише поточні політичні документи.
Source: (Yanovska et al., 2019[7]; Cabinet of Minister of Ukraine, 2018[15]; Cabinet of Ministers of Ukraine, 2021[23]; National Council for the Recovery of Ukraine from the Consequences of the War, 2022[24]; EU-Ukraine Civil Society Platform, 2019[25]; Ministry of Social Policy of Ukraine, 2020[26]; Cabinet of Ministers of Ukraine, 2020[27]; Cabinet of Ministers of Ukraine, 2021[28]; Ukraine Recovery Conference, 2022[29]; Tarasiuk, 2020[30])
Україна розширила свій інституційний потенціал і зміцнила співпрацю зацікавлених сторін з метою цифровізації МСП
Уряд покращив механізм координації управління на національному та субнаціональному рівнях
Сильна стратегія цифрової трансформації забезпечує ефективну та узгоджену координацію політики, де всі рівні влади беруть участь у її реалізації та моніторингу (OECD, 2019[31]). Зі створенням МЦТУ уряд прагнув забезпечити більш ефективне керування у порівнянні з загальнодержавним підходом від міністерства до районних адміністрацій. Інституційна структура, що підтримує цифровізацію МСП, тепер отримує переваги від залучення різних урядових і неурядових (міжнародних і приватних) зацікавлених сторін і поширена на національному та субнаціональному рівнях.
Розподіл ключових обов'язків щодо розробки, впровадження, моніторингу та оцінки стратегії залежить від країни ОЕСР, але більшість з них використовує такі два підходи. Перший включає призначення на високому рівні, до прикладу, керівництво головою уряду, а другий – на міністерському рівні, коли відповідальність покладається на одного або кількох міністрів, яким доручено стратегічну координацію (OECD, 2019[31]). В Україні високопоставленою посадовою особою, яка керує стратегією, є міністр цифрової трансформації. Після повномасштабного вторгнення Росії та активізації зусиль у сфері цифровізації парламент проголосував за розширення обов’язків міністра та повторно призначив міністра цифрової трансформації в березні 2023 року зі статусом віце-прем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, щоб посилити роль міністра в уряді та розширити охоплення в різних сферах політики.
Уряд також створив нову посада головного спеціаліста з цифрової трансформації (CDTO). З одного боку, CDTO призначаються в міністерствах (на рівні заступників міністрів), щоб діяти як координаційні центри на всіх рівнях уряду, та мають завдання з реалізації політики цифровізації, включаючи цифровізацію МСП. Національну політику цифровізації, таку як ініціативи «Дії», має впроваджувати CDTO (відповідно до директиви МЦТУ). З іншого боку, CDTO також призначаються для залучення та розвитку цифровізації на регіональному рівні та на рівні громади. Забезпечення спеціалістів з цифровізації на національному та субнаціональному рівнях є критично важливим кроком у покращенні ситуації з залученням зацікавлених сторін до оперативної координації впровадження стратегії (OECD, 2019[31]). У 2020 році CDTO з’явилися в усіх міністерствах, а наприкінці того ж року – в обласних адміністраціях. Враховуючи наскрізний характер цифровізації, CDTO відіграють вирішальну роль у розробці та реалізації політики цифровізації. Розміщення CDTO в різних секторах і рівнях управління полегшує адаптацію цифрових стратегій для відповідних органів або секторів. МЦТУ діє як єдина інституція, в якій консолідуються стратегічні зусилля з цифровізації, тоді як CDTO виступає як організаційний механізм координації, забезпечуючи синхронізацію політики цифровізації на різних рівнях управління. CDTO також допомагають забезпечити, щоб політика цифрової трансформації не була обмежена на вищих рівнях уряду чи зосереджена в національних органах, а поширювалася на всі філії та території. Вони можуть підпорядковуватися МЦТУ, але в основному працюють під керівництвом своїх окремих лінійних керівників, до прикладу, голів місцевих органів влади, і координують свою діяльність зі своєю регіональною громадою. Цей підхід також є частиною загальних зусиль України щодо децентралізації влади. Як національні політичні зусилля, так і проєкти та програми на місцевому рівні відстежуються кожні два тижні на інформаційній панелі CDTO в усіх регіонах з наданням відповідних звітів.
МЦТУ доклало злагоджених зусиль для прискорення цифровізації на субнаціональному рівні з метою розширення присутності CDTO, але на муніципальному рівні останні ще не призначені. Крім того, необхідна подальша розробка співпраці CDTO та підтримки цифровізації МСП на місцевому рівні. Мета МЦТУ щодо розширення CDTO на субнаціональному рівні була задекларована у формі стратегії «25-38-1400» (Bilyk, 2022[32]). Україна складається з 27 областей, дві з яких тимчасово окуповані і тому не підконтрольні уряду. Таким чином, «25» у цілі «25-38-1400» відповідає за кількість CDTO на обласному рівні. 38 представляє 38 CDTO, які будуть представлені в найбільших містах України, а 1400 – кількість CDTO у муніципалітетах. Станом на початок 2024 року в 19 міністерствах функціонує 18 CDTO, у центральному уряді – 24 CDTO, а в регіональних адміністраціях – 13 CDTO. Дані про CDTO в муніципалітетах недоступні, тому, ймовірно, їхня посада ще не впроваджена. Проте уряд розповів про свою амбітну мету назначити цифрових лідерів у всіх територіальних громадах (Government of Ukraine, 2023[33]). Україна має продовжувати розширення діяльності CDTO в усіх органах і на усіх рівнях управління – в тому числі через мерів, які після реформи децентралізації відповідають за призначення CDTO у своїх містах.
Робота CDTO на місцевому рівні мала спрямовуватися та координуватися через субпродукт екосистеми «Дія» – «Дія.Цифрова громада». Остання мала стати платформою управління знаннями для допомоги CDTO у регіональній цифровізації шляхом надання вказівок, рекомендацій щодо впровадження цифрових інструментів і плану цифрової трансформації, а також інструментом для об’єднання муніципалітетів і громад для реалізації проєктів цифровізації. Тестова версія була запущена МЦТУ в січні 2021 року з планами розширити її через рік. Однак робота над платформою зупинилася після повномасштабного вторгнення Росії. Станом на червень 2023 року портал ще не створено.
Для координації зусиль інших державних органів у сфері цифровізації Кабінет Міністрів України створив Міжгалузеву раду з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації. Організаційну підтримку для її проведення надає МЦТУ. До складу Ради входять депутати Верховної Ради, а також представники різних міністерств. Важливо, що до неї входить Міністерство економіки, ще один центральний гравець у роботі над цифровізацією МСП в Україні, під керівництвом якого функціонує EEPO і до наглядової ради якого входять Кабінет Міністрів, Міністерство економіки, а також МЦТУ.
Уряд застосував багатосторонній підхід у масштабному національному проєкті розвитку МСП: Центри підтримки підприємців «Дія.Бізнес»
Центри підтримки підприємців «Дія.Бізнес» (далі просто «Центри») — це провідна державна ініціатива щодо комплексного підходу до цифровізації МСП із залученням громадян, приватного та державного секторів, а також міжнародних гравців. Вони є другою складовою ініціативи «Дія.Бізнес» і створювалися з 2020 року. Стратегічним напрямком «Дія Бізнес» було збільшення підтримки МСП на національному та субнаціональному рівнях; тому створення Центрів стало широкомасштабною національною ініціативою для досягнення цих цілей.
Центри підтримки підприємців «Дія.Бізнес» існують як віртуально, так і в офлайн-форматі у вигляді фізичних центрів, розташованих по всій країні. Вони сприяють співпраці з місцевими громадськими організаціями та зміцненню інфраструктури МСП та пропонують загальну підтримку місцевим МСП. Зокрема, вони пропонують такі послуги, як консультації, освітні програми та каталог бізнес-ідей для підприємств і підприємців. Вони також обслуговують МСП із незначною цифровою зрілістю або без неї, пропонуючи їм консультації, тренінги та інші програми для допомоги у цифровізації бізнесу (див. Розділ 3).
Створення нових Центрів ініціюють місцеві громадські організації або ініціативні особи, які також їх очолюють. EEPO не вказує, де повинні базуватися центри. Натомість уряд представляє ідею потенційним партнерам або ініціативним особам, які прагнуть відкрити Центр у своїй місцевості. Це передбачає тісну співпрацю уряду з приватним сектором, громадянським суспільством і міжнародними організаціями, оскільки лише за їх підтримки можна створити Центр. Уряд підготував 44-сторінковий презентаційний документ із детальним описом переваг та вимог до створення Центру, який був розісланий зацікавленим громадським організаціям (Diia.Business, n.d.[34]), і зробив заявку на створення Центру легко доступною на платформі «Дія Бізнес». Серед іншого Центри мають бути розташовані в місцях великого потоку людей, відповідати естетичним і технічним вимогам, детально передбачити техніку безпеки та спосіб проведення безготівкових операцій.
Фінансування створення та функціонування Центру не надходить з державного бюджету, натомість ініціаторам доручено забезпечити фінансування з приватних чи інших джерел. Центри самофінансуються, фінансуються донорами (до прикладу, GIZ, USAID), міжнародними корпораціями (до прикладу, Mastercard, Visa, Nokia) або приватним сектором (до прикладу, Avrora, Multimarket, Ajax, Caparol), або через комбінацію переліченого. Проте очікується, що Центри, очолювані ГО, повинні бути стійкими і не залежати від донорського фінансування. На сьогоднішній день по всій країні було створено 14 центрів, а після тимчасового закриття центрів у Харкові та Миколаєві через війну кількість скоротилася до 12. Офлайн-формат Центрів націлений на сегмент населення з меншим досвідом використання технологій або обмеженим доступом до них. Оскільки бізнес-інкубатори та акселератори зосереджені у великих містах, регіональні центри можуть служити рятувальним кругом для населення, яке проживає за межами центральних центрів, і сприяти уникненню надмірної концентрації послуг у мегаполісах. Крім того, Центри можуть розглянути можливість адаптації своїх консультаційних послуг в залежності від того, які галузі є більш поширеними у їхніх регіонах, дозволяючи більш децентралізований і менш орієнтований на Київ підхід до підтримки МСП.
При цьому EEPO керує розробкою, впровадженням, звітністю та моніторингом Центрів. Після затвердження та створення Центру надається «книга франчайзингу», в якій містяться чіткі інструкції щодо всіх аспектів роботи Центру, співпраці, звітності та навчання персоналу. Книга франчайзингу допомагає уряду забезпечити відповідність підтримки МСП (включаючи цифровізацію) національній політиці щодо МСП та цифровізації через чіткі цілі та розподіл відповідальності між зацікавленими сторонами. Моніторинг здійснюється Центром, який має звітувати на централізованій урядовій панелі. Центри також проводять щотижневі телефонні розмови з EEPO, щоб звітувати про свою діяльність, і, як відомо, представники уряду дзвонять до Центрів, видаючи себе за клієнта, який запитує послуги, щоб перевірити дотримання Центром обов’язкових протоколів і стандартів якості.
З огляду на жахливу ситуацію, в якій опинилася країна, знайти активне населення чи партнерів, готових вкладати час та енергію у створення Центру підтримки підприємців «Дія.Бізнес», може виявитися складно. Проте мережа Центрів підтримки «Дія.Бізнес» продовжує розширюватися: останні три центри відкрилися після початку повномасштабного вторгнення Росії – один у Варшаві, Польща (у травні 2022 року), один у Рівному та один у Луцьку (березень 2023 року), і в першому кварталі 2024 року було отримано три запити на відкриття нових центрів у різних регіонах, що свідчить про постійний попит і готовність регіональних партнерів і донорських організацій підтримувати такі ініціативи для МСП у регіонах.
Метою EEPO є відкриття центру на кожній території, що налічує понад 50 000 осіб (Diia.Business, n.d.[34]). Місто має приблизно 50 000 жителів, усе, що має меншу кількість населення, є містечком або селом (Dijkstra et al., 2020[35]). Враховуючи вищезазначену вимогу щодо розташування Центру на території з великим потоком людей, а також мету уряду створити Центри на кожній території, що охоплює понад 50 000 осіб, Центри будуть переважно розташованими у містах. Це створює ризик для доступності ресурсів і послуг Центру для більшої кількості сільських громад. Може бути використана віртуальна складова послуг; проте МСП у містечках і селах, розташованих далеко від міських центрів, можуть не знати про існування таких програм.
Дійсно, поінформованість про послуги підтримки на території України неоднакова, і МСП у муніципалітетах часто важко отримати доступ до відповідних послуг (Kyiv International Institute of Sociology, 2022[36]). До прикладу, менше 60% мешканців сіл/малих міст користуються послугами електронного урядування, у порівнянні з приблизно 70% у великих містах. Крім того, лише 43-50% жителів сіл/малих міст користуються «Дією», у порівнянні з 58,5% у великих містах (Kyiv International Institute of Sociology, 2022[36]).4
Зважаючи на це, представник Полтавського центру звернувся до МЦТУ за погодженням на запуск послуги «Дія.Бізнес-автобус». Ідея полягала в тому, щоб мандрувати по всій області, особливо у віддалені села, які мають менший зв’язок із адміністративним центром, а також проводити інформаційно-просвітницькі кампанії щодо послуг підтримки МСП, навчання та тренінгів, які пропонує «Дія.Бізнес». На жаль, проєкт був поданий приблизно під час повномасштабного вторгнення і не був реалізований. Розвиток цифровізації МСП може потребувати більшої кількості зусиль щодо інформаційних кампаній та підвищення обізнаності, націлених на МСП у сільській місцевості, які також, ймовірно, будуть менш цифровізовані.
Що стосується підтримки, пов’язаної з цифровізацією, в Україні також було створено два Центри цифрових інновацій (ЦЦІ). Вони були створені за прикладом Європейських центрів цифрових інновацій (EDIH), які були засновані для прискорення цифрової трансформації МСП у всьому ЄС. Вкладка 2.1.надає детальну інформацію про те, як працюють ЦЦІ та EDIH. Однак вони розташовані у великих містах (Києві та Львові) і, таким чином, необхідність в охопленні більш віддалених МСП залишається.
Центри цифрових інновацій (ЦЦІ) служать координаційними центрами для МСП і можуть сприяти цифровим інноваціям і впровадженням, надаючи підтримку співпраці між підприємствами, дослідницькими установами та державними установами та доступ до наставництва, фінансування та досвіду. Європейські центри цифрових інновацій (EDIH) інтегровані в програму «Цифрова Європа». Вони отримують 50% свого фінансування від Європейської комісії та 50% від відповідної країни-члена, асоційованої країни чи регіону, або з приватних джерел. Вони надають послуги чотирьох основних категорій: i) доступ до технічної експертизи та можливість «тестувати перед тим, як інвестувати» в нові технології, часто через залучення сторонніх компаній; ii) підтримка у визначенні фінансових та інвестиційних можливостей; iii) забезпечення навчання та підвищення кваліфікації; і iv) доступ до інноваційної екосистеми та європейської мережі для обміну навичками, ресурсами та знаннями. Завдяки участі в EDIH компанії отримують доступ до великої кількості найкращих європейських практик, сприяючи спільноті, співпраці та обміну знаннями між різними зацікавленими сторонами. Водночас їхня місцева присутність дозволяє їм співпрацювати з підприємствами на місцях (до прикладу, рідною мовою).
У 2023 році МЦТУ розпочало національний попередній відбір ЦЦІ в Україні, отримавши до 4,5 млн євро підтримки від Програми «Цифрова Європа». На сьогоднішній день в Україні існує два ЦЦІ: Центр 4.0 КПІ ім. Ігоря Сікорського та Хаб-лабораторія Інтернету речей: ЦЦІ I4MS, спрямований на розвиток місцевої інноваційної екосистеми з залученням виробників, наукових кіл, підприємців та громадського сектора. Вплив мережі EDIH на цифрову зрілість підприємств, які вони підтримують, вимірюється за допомогою спеціально розробленого інструменту оцінки цифрової зрілості. З його допомогою вимірюється поточний рівень цифровізації в процесах вище(МСП чи організації державного сектору) і висуваються рекомендації щодо покращення. Цифрова зрілість МСП оцінюється за шістьма параметрами, зокрема: i) цифрова стратегія та інвестиції, ii) цифрова готовність, iii) орієнтована на людину цифровізація, iv) управління даними та безпека, v) сумісність і vi) зелена цифровізація.
У своєму підході до цифровізації МСП Україна виграє від активного залучення неурядових організацій
Програми з міжнародною підтримкою та іноземні уряди значно сприяють збільшенню потенціалу МСП через цільові програми та фінансову підтримку
Підхід до цифровізації МСП має включати погляди всіх зацікавлених сторін екосистеми, щоб уникнути збігів і дублювання та найкращим чином використовувати їхню готовність підтримувати. Наразі міжнародні програми та приватні фонди є основними державними джерелами фінансування ініціатив, пов’язаних із МСП. Більша частина державного бюджету перерозподіляється на ініціативи військового часу, і ймовірною є й подальша залежність від зовнішнього фінансування. Ця залежність частково виправдана через нагальні потреби, викликані війною, але збільшення доступності державного капіталу для підтримки МСП буде критичним у довгостроковій перспективі.
Провідні ініціативи та інституції підтримки МСП несуть на собі сліди ключових міжнародних гравців у секторі МСП в Україні (до прикладу, USAID, GIZ, ЄС). Найбільшими донорами є USAID та UKAID, які особливо підтримують Prozorro5 та Trembita; Швейцарське агентство розвитку та співробітництва, яке зосереджує свої зусилля на підтримці цифровізації державних послуг та інструментів електронної демократії (до прикладу, d-DEM для петицій, місцевих бюджетів і консультацій), а також цифровізації для муніципалітетів та електронної освіти; та ЄС, що працює над посиленням адміністративного потенціалу (Ingram and Vora, 2024[8])6. Уряд США є ключовим партнером ініціативи МЦТУ «Дія» і виділив 25 мільйонів доларів США (приблизно 23 мільйони євро) на її початкову розробку з планами експорту застосунку в інші урядові органи з подальшим залученням коштів до державного бюджету (Bloomberg, 2023[42]). Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) підтримало 4700 МСП за допомогою грантів і допомогло отримати 64 мільйони доларів США (58,4 мільйона євро) на підтримку МСП для урядової ініціативи сприяння інвестиціям Advantage Ukraine (USAID, 2023[43]). Бюджет EEPO у 2021 році склав 1,3 мільйона євро, з яких 475 000 євро надійшло з державного бюджету на 2021 рік і 754 000 євро від донорів (OECD, 2023[44]). Після повномасштабного вторгнення міжнародне фінансування значно зросло з виділенням з державного бюджету 900 000 євро та донорським фінансуванням, що перевищило 1 мільйон євро. ЄС тісно співпрацює з урядом у підтримці МСП, у тому числі на субнаціональному рівні. У лютому 2023 року уряд у партнерстві з ЄС запустив програму підтримки цифрової трансформації для українських муніципалітетів та регіонів, де заявники мають походити з громад з населенням менше 50 000 осіб, а відібрані заявники розроблятимуть проєкти цифрової трансформації для пілотування (EU Neighbours East, 2023[45]). Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ) є однією з найбільш комплексних ініціатив підтримки МСП. КЕУ надає МСП можливість демонструвати свою продукцію на експортних ярмарках на національному та міжнародному рівнях, зв’язує стартапи з Кремнієвою долиною, надає послуги з релокації для МСП, виселених через війну, і пропонує фінансову підтримку МСП у формі прямих грантів. КЕУ також співпрацює з урядом у визначенні інструментів державного регулювання, які перешкоджають розвитку бізнесу, вказуючи які нормативні акти вимагають анулювання.
В Україні небагато фондів прямих інвестицій, але ті, які активно присутні, мають давню історію в країні та відіграють важливу роль у підтримці МСП. Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), до прикладу, працює в Україні понад 29 років і тісно співпрацює з МЦТУ щодо ініціатив, пов’язаних із МСП, але вся фінансова підтримка програм для МСП надається фондом, а не урядом. Натомість державна підтримка проявляється у формі обміну інформацією та просування ініціатив WNISEF на державних платформах, таких як Horizon Capital, який також присутній в Україні вже понад 29 років і відіграє важливу роль у забезпеченні фінансування розвитку МСП. Після війни фонд залучив понад 250 мільйонів доларів США (228,3 мільйона євро) для підтримки МСП, став першим найбільшим фондом для України та був підписаний президентом (President of Ukraine Official Website, 2022[46]).
Присутність громадських організацій в ініціативах підтримки МСП є корисною, оскільки вона дозволяє робити ширший політичний і стратегічний внесок і заповнює фінансову прогалину. Відновлення та відбудова буде монументальною справою, яка потребуватиме координації партнерів у великому масштабі.
Приватний сектор робить свій додатковий внесок, але зв’язки між зацікавленими сторонами можна ще посилити
Нарешті, українська екосистема цифровізації виграє від залучення учасників та ініціатив приватного сектору. Швидке зростання ІТ-сектору заохочується розвитком певної допоміжної інфраструктури, такої як інкубатори та акселератори – до прикладу, 1991 Open Data Incubator або нещодавно запущений цифровий акселератор «Innovation Ukraine».
Бізнес-асоціації також сприяють як розробці, так і впровадженню політики у сфері МСП та цифровізації, зокрема, через практичні внески та проєкти. Український кластерний альянс (УКА), до прикладу, об’єднує понад 2000 компаній, які згруповані в кластери (всього 60 кластерів) за секторами. До них належать 1) інженерія, автоматизація, металообробка, машинобудування, аерокосмічна промисловість та ІТ; 2) агропродукти; 3) медицина; 4) текстильна промисловість; 5) будівництво, деревообробка та меблі; та інші (Ukrainian Cluster Alliance, 2023[47]). Різні регіональні кластери додатково підтримують Збройні сили України та територіальну оборону. Що стосується фінансової підтримки бізнесу, УКА зробив фінансування I4SME/Horizon Europe доступним для МСП. Крім того, Альянс співпрацює з регіональними бізнес-кластерами, заохочуючи міжнародне спілкування, розвиваючи інноваційні ринки для експортних МСП (Land4Developers), а також ініціативи з перекваліфікації та підвищення кваліфікації. Окрім цього, компанія розробила власну інноваційну модель і KPI (Land4Developers, 2020[48]). Це передбачає поетапний розвиток, включаючи 1) ланцюг створення вартості та зони підтримки (до прикладу, кластерні асоціації, центри регіонального розвитку тощо); 2) інноваційні зони (до прикладу, центри експертизи, науково-дослідні лабораторії тощо); 3) інкубаційні зони; 4) зони досвіду. УКА співпрацює з донорами та міжнародними партнерами, як от через Меморандуми про взаєморозуміння з Європейським кластерним альянсом з ЄС та EIT Manufacturing (з літа 2022 р.) (EIT Manufacturing, 2022[49]). Окрім цього, в Україні існує кілька інноваційних парків, створених приватними компаніями (на додаток до 40 наукових парків, заснованих державними установами). Перший, UNIT.City, був створений у 2017 році. На його основі у 2021 році був створений UNIT.Kharkiv. Ці парки серед іншого включають підприємства, житлові комплекси, інноваційні навчальні заклади та науково-дослідні центри.
Однак деякі представники бізнес-сектору стверджують, що, незважаючи на заявлені амбіції, Україна має лише обмежену кількість інкубаційних зон (до прикладу, бізнес-ангелів, інкубаторів, акселераторів тощо); та зон досвіду (до прикладу, випробувальні лабораторії, технопарки тощо) (Land4Developers, 2020[48]). Окрім цього, інноваційні парки та подібні установи стикаються з труднощами, пов’язаними з відсутністю допоміжної інфраструктури, регуляторними перешкодами та слабкими інвестиційними стимулами для інновацій. Крім того, можна активізувати співпрацю між певними зацікавленими сторонами, залученими до політики цифровізації МСП. Хоча Україна отримує користь від деяких спільних державно-приватних ініціатив, все ж можна усунути кілька прогалин. УКА, до прикладу, розробив багато ініціатив, які переслідують цілі, подібні до цілей EEPO (див. Розділ 3), і використовує схожі механізми вимірювання успіху, але повідомляє про відсутність співпраці з урядом. Це не тільки призводить до стримуючих факторів в екосистемі інновацій та цифровізації, але й уповільнює прогрес в напрямку Індустрії 5.0, а також розробку стійких інструментів підтримки та інструментів (цифрового) розвитку МСП (Sobolevska, 2023[50]). Така ситуація несе ризик подвоєння робочого навантаження та нехтування потенціалом прогресу та інновацій. На шляху вперед спільна структура та спрощений підхід до цифровізації бізнесу та інновацій, включаючи спільні KPI, активізували б зусилля як державного, так і приватного секторів. У зв’язку з цим УКА пропонує три заходи, серед яких 1) створення мережі спеціалізованих центрів для підтримки цифровізації МСП; 2) створення мережі інкубаторів та акселераторів відповідно до їх галузі/сектору; 3) створення мережі незалежних експертів для консультування МСП (Sobolevska, 2023[50]).
Стосовно останньої пропозиції, МСП у традиційних секторах справді бракує інтеграції в існуючі мережі/екосистеми. Незважаючи на те, що ІТ-сектор процвітає, він досі був досить орієнтованим на експорт і мав обмежені контакти з іншими секторами всередині країни (Knuth, Saha and Poluschkin, 2021[51]). Розширений обмін між цифровими компаніями та бізнесом у секторах, не пов’язаних із ІТ, буде дуже корисним для обох сторін. Цього можна досягти, до прикладу, шляхом підвищення обізнаності МСП про ринкові рішення для цифрової трансформації та заохочення технологічних компаній до розробки цифрових інструментів для задоволення потреб інших секторів.
Уточнення політичних рамок для сприяння цифровій трансформації МСП (поза сферою ІТ).
Уряд зробив цифровізацію пріоритетом і вже розробив кілька національних документів і стратегій, які окреслюють його амбіції щодо цифрової трансформації. Проте кількість положень, пов’язаних із МСП, у національних та субнаціональних документах щодо цифрової трансформації обмежена, особливо щодо цифрової трансформації компаній у секторах, не пов’язаних із ІТ.
Рухаючись вперед, уряд може розглянути наступне:
У короткостроковій/середньостроковій перспективі оптимізувати заходи щодо цифровізації МСП в одному політичному документі:
Це можна зробити або в стратегії щодо МСП, або в національній цифровій стратегії7. Оскільки Україна наразі готує нову національну стратегію щодо МСП, майбутній документ стане гарною нагодою для ефективної гармонізації заходів розвитку МСП із положеннями, пов’язаними з цифровізацією. Впорядкування пов’язаних із цифровізацією положень у Стратегії щодо МСП може: i) підвищити обізнаність та увагу до питань цифрової політики МСП в уряді; ii) сприяти залученню багатьох зацікавлених сторін, що необхідно для широкої підтримки; і iii) сприяти координації розробки та впровадження стратегії (OECD, 2022[10]).
Для досягнення стратегічних цілей у стратегії повинні бути визначені чіткі задачі та заходи, а також очікувані результати, які відповідають цим задачам. Вона також має бути пов’язана із чітким і спеціалізованим бюджетом, який відображатиме довгострокову бюджетну спроможність України та її потреби у відновленні. Задачі повинні враховувати руйнування інфраструктури, релокацію бізнесу, перепрофілювання галузей тощо. Уроки можна винести зі заходів реагування уряду на пандемію COVID-19, коли пакети порятунку цифровізації МСП одразу після початку кризи отримали значно більшу підтримку, ніж плани відновлення після кризи (OECD, 2021[52]). Подібним чином український уряд не може втрачати момент у наданні підтримки цифровізації МСП під час переходу від режиму реагування на кризу до довгострокового відновлення. Удосконалена політична стратегія може служити вказівником на шляху сталого розвитку і відновлення МСП.
Окрім цього, у середньо-/довгостроковій перспективі Україна могла б розглянути питання цифровізації, включно з МСП, у стратегіях регіонального розвитку. Враховуючи існуючі відмінності між регіонами, людьми та компаніями в Україні, політика цифровізації МСП повинна враховувати регіональні особливості та різні рівні труднощів. Як зазначалося вище, в Україні діє Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки, але вона не містить заходів, які сприяють цифровій трансформації МСП. Крім того, в оцінці стратегії Київська школа економіки зазначила, що вона могла б краще відображати потреби регіонів, стверджуючи, що підхід «згори донизу» до розробки політики регіонального розвитку не підходить з огляду на обмежені знання про регіони та місцеві громади (Kyiv School of Economics, n.d.[53]). Деякі регіони України вже розробили власні стратегії розвитку, які також враховують цифровий прогрес – як, до прикладу, Черкаська область із Стратегією розвитку Черкащини на 2021-2027 роки, яка, однак, не містить положень, пов’язаних із цифровізацією бізнесу (Bilyk, 2022[54]). Цю сферу можна було б розглянути при розробці майбутніх регіональних політичних документів.
Зміцнення інституційної основи для цифровізації МСП на всіх рівнях управління
Уряд налаштований на вдосконалення інституційної основи на національному та субнаціональному рівнях. Нинішній підхід може бути доповнений наступним:
У коротко- та середньостроковій перспективі посилити координаційні механізми для розробки та впровадження політики цифровізації МСП на всіх рівнях, особливо на місцевому. Як уже згадувалося, CDTO мають вирішальне значення для стимулювання цифрової трансформації на всіх рівнях і в усіх секторах управління, покращення зростання та стратегічного планування. Уряд досяг успіхів у створенні посад CDTO на рівні міністерства та регіональних адміністрацій, але муніципалітети залишаються недостатньо представленими. У той час як мери повинні збільшити присутність CDTO в містах, уряд може продовжити розробку ролі CDTO у підтримці цифровізації МСП і забезпечити тісну співпрацю з іншими зацікавленими сторонами у питанні цифровізації МСП. З цією метою можна було б організувати регулярні контакти між CDTO, місцевим населенням та підприємствами (особливо МСП), до прикладу, через державно-приватні зустрічі. Інші формати можуть варіюватися від щотижневої гарячої лінії, функції онлайн-чату до офлайн-зустрічей у міських радах тощо. Слід також забезпечити моніторинг CDTO, щоб гарантувати якість роботи та мінімізувати ризик фрагментованого політичного підходу.
Підвищити обізнаність про переваги цифровізації та послуг підтримки, особливо в селах і невеликих містах. Центри підтримки підприємців «Дія.Бізнес» виявилися ефективною рушійною силою для просування цифровізації, однак те, що вони були створені переважно на міських територіях може залишити МСП в сільській місцевості недостатньо охопленими послугами. Окрім сприяння подальшому розширенню Центрів по всій території, можна було б зробити більше для підвищення обізнаності (в тому числі шляхом більшого поширення) та проведення інформаційних кампаній у сільській місцевості про послуги підтримки Центрів, оскільки використання послуг електронного урядування все ще нерівномірне на різній території. Докладаються певні зусилля – до прикладу, онлайн-компонент (Дія.Бізнес) спрямований на сприяння охопленню віддалених регіонів. У 2021 році уряд зазначив, що про історії успіху цифровізації МСП знає недостатньо людей (Bilyk, 2022[54]); з того часу на веб-сайті публікується широкий спектр історій успіху в різних сферах (крім цифровізації), до прикладу, «жіноче підприємництво» та «вплив та інвестиції». Проте використання послуг підтримки можна було б додатково заохочувати, оскільки використання послуг електронного урядування все ще є непропорційним по всій території країни. Зважаючи на те, що жителі сіл і невеликих міст вказують, що вони в основному дізнаються про послуги електронного урядування через телебачення, радіо або соціальні мережі (Kyiv School of Economics, n.d.[53]), EEPO може передбачити, до прикладу, співпрацю з місцевими телеканалами, щоб включити рекламу своїх послуг (та послуг «Дії») та визначення засобів комунікації/веб-сайтів, які використовуватимуться локально, можливо, за підтримки експертів з маркетингу та соціальних мереж.
У середньостроковій та довгостроковій перспективі сприяти взаємонавчанню та інтегрувати МСП у мережі цифровізації. Як зазначалося, МСП, як і в Україні, так і в інших країнах, не вистачає мереж, особливо з іншими МСП та з екосистемою цифровізації та інновацій, що розвивається в Україні. Заохочення до взаємонавчання між керівниками МСП, у тому числі з діаспори, було б ефективним способом допомогти їм розвивати навички та вчитися на досвіді один одного в рамках державних програм підтримки. Можуть бути як офлайн, так і онлайн компоненти, до прикладу, із функцією «обміну» на веб-сайті, щоб дозволити МСП у різних регіонах поділитися своїми труднощами або поставити запитання своїм колегам. Доречною назвою такої ініціативи може бути, до прикладу, «Дія.Обмін». Швеція та Італія пропонують цікаві приклади в цьому відношенні (Вкладка 2.2. . Також можна вжити заходів для зміцнення мережі існуючих ЦІІ та галузевих центрів підтримки (до прикладу, FabLabs, інноваційні парки, інноваційні кластери, галузеві інкубатори та акселератори тощо).
Італійська організація «Наставництво для міжнародного зростання» (“Mentoring for International Growth”) пропонує онлайн-мережу для МСП та бізнес-експертів
Започаткований у 2018 році Італійським союзом торгово-промислових палат, ремесел і сільського господарства (Unioncamere) проєкт «Наставництво для міжнародного зростання» спрямований на підтримку зростання та експорту МСП в Італії шляхом встановлення наставницьких відносин між розташованими в Італії МСП (підопічні) та італійськими компаніями та підприємцями за кордоном (наставники). Метою проєкту є встановлення міжнародної мережі між ними. Основна увага приділяється підтримці МСП у виході на зовнішні ринки та збільшенні експорту.
Наставників обирає Торгова палата Італії, яка надає онлайн-список надійних підприємців. Їхні послуги надаються на волонтерських засадах. Підопічні, у свою чергу, повинні зареєструватися в місцевих торгово-промислових палатах і відбиратися на основі проєктної пропозиції, а також наявності відповідних наставників. Unioncamere діє як координаційний пункт між наставниками та підопічними.
З моменту започаткування наставництво триватиме 8 місяців із мінімум 30 контактними годинами. Оскільки МСП і наставники знаходяться в різних країнах, більшість сесій наставництва відбувається віртуально.
Шведська ініціатива «Kickstart Digitalisering » надала можливість для МСП особисто спілкуватися з експертами з цифровізації
Шведська ініціатива «Kickstart Digitalisering» (2017-2020 р.р.) пропонує гарний практичний приклад того, як офлайн-мережа цифрових інноваційних центрів може підтримувати МСП на дуже ранніх етапах їх шляху цифровізації. Використання підходу на основі взаємного та спільного навчання для визначення потреб МСП у цифровій трансформації допомогло МСП визначити та зробити перші кроки до цифровізації.
Ініціатива була заснована на серії безкоштовних семінарів протягом шести тижнів, вартість яких покривала Шведська агенція економічного та регіонального розвитку. Семінари проводили експерти, відібрані шведськими Teknikföretagen (технологічними компаніями) або IUC (Шведський центр промислового розвитку), які ділилися своїми знаннями щодо ключових процесів цифровізації з малими та середніми підприємствами-учасниками. На більш пізньому етапі семінари також охоплювали більше технічних навичок, таких як використання електронних рахунків-фактур або CRM.
Загалом у ініціативі взяли участь 627 компаній, переважна більшість із яких повідомили про високий рівень задоволеності семінарами. Більшість компаній-учасниць мали 50 або менше працівників (75%), а 70% були представниками виробничого сектора. Інші 30% припали на сферу послуг.
References
[38] academ.city (n.d.), Developing a deep tech enterprise? We’ll provide support on every stage of development, https://academcity.org.ua/en/services/NOSC-UA-DIH/ (accessed on 26 March 2023).
[40] Agency of European Innovations (n.d.), Digital Innovation Hub. Hub-laboratory Internet of Things: DIH I4MS Ukraine, https://aei.org.ua/portfolio/digital-innovation-hub/ (accessed on 13 February 2024).
[32] Bilyk, J. (2022), The potential of digital transformation in the municipalities of Ukraine, Vox Ukraine, https://voxukraine.org/en/the-potential-of-digital-transformation-in-the-municipalities-of-ukraine (accessed on 2023).
[54] Bilyk, J. (2022), The potential of digital transformation in the municipalities of Ukraine, Vox Ukraine, https://voxukraine.org/en/the-potential-of-digital-transformation-in-the-municipalities-of-ukraine.
[42] Bloomberg (2023), Ukraine Pushes Diia App Used to Counter Russia as Global Tool, https://www.bloomberg.com/news/articles/2023-03-16/ukraine-pushes-diia-app-used-to-counter-russia-as-global-tool#xj4y7vzkg (accessed on 2 June 2023).
[15] Cabinet of Minister of Ukraine (2018), Order On approving the Concept for the Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020 and approving the action plan for its implementation, Cabinet of Minister of Ukraine, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text (accessed on 2023).
[28] Cabinet of Ministers of Ukraine (2021), On Approval of the National Economic Strategy for the Period up to 2030, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-%D0%BF#n25 (accessed on 19 October 2023).
[23] Cabinet of Ministers of Ukraine (2021), On the approval of the plan of measures for the development of braodband access to the Internet for 2021-2022, Verkhovna Rada of Ukraine, https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-z-a1069r (accessed on 2 May 2023).
[27] Cabinet of Ministers of Ukraine (2020), On Approval of the State Regional Development Strategy for 2021-2027, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text (accessed on 14 April 2023).
[11] Cabinet of Ministers of Ukraine (2019), Resolution On Digital Transformation, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF#Text (accessed on 2023).
[58] Camera di Commercio Italiana in Cina (2020), Chamber Mentoring for International Growth, https://www.cameraitacina.com/en/content/chamber-mentoring-international-growth (accessed on 18 November 2023).
[4] Dezentralisatsia (2023), The Ministry of Digital Transformation will annually assess the level of digitisation of municipalities, https://decentralization.ua/en/news/16894 (accessed on 16 August 2023).
[13] Diia (2023), Проєкти цифрової трансформації [Digital transformation projects], https://plan2.diia.gov.ua/projects (accessed on 17 January 2024).
[19] Diia.Business (2024), Strategic goals, https://business.diia.gov.ua/en/strategicni-cili (accessed on 11 January 2024).
[34] Diia.Business (n.d.), Open a Diia.Business Centre in your City, Diia, https://center.diia.gov.ua/uploads/0/1054-diia_business_prezentacia.pdf.
[21] Diia.Business (n.d.), What are we working on? Strategic Goals, https://business.diia.gov.ua/en/strategicni-cili (accessed on 12 February 2024).
[35] Dijkstra, L. et al. (2020), How do we define cities, towns, and rural areas?, World Bank Group, https://blogs.worldbank.org/sustainablecities/how-do-we-define-cities-towns-and-rural-areas#:~:text=Cities%2C%20which%20have%20a%20population,inhabitants%20per%20km2%3B%20and (accessed on 2 March 2023).
[37] EIT (2023), New Innovation Hub opens in Ukraine: EIT continues to strengthen support for Ukrainian innovators, https://eit.europa.eu/news-events/news/new-innovation-hub-opens-ukraine-eit-continues-strengthen-support-ukrainian (accessed on 19 January 2024).
[49] EIT Manufacturing (2022), First online information event, https://www.eitmanufacturing.eu/news-events/news/ukrainian-cluster-alliance-and-eit-manufacturing-collaborate/ (accessed on 27 October 2023).
[45] EU Neighbours East (2023), Ukraine: digital transformation projects invited to apply for ‘Community 4.0’ support, https://euneighbourseast.eu/opportunities/ukraine-digital-transformation-projects-invited-to-apply-for-community-4-0-support/ (accessed on 12 March 2023).
[17] EU Neighbours East (2021), EU4Environment contributed to the National Economic Strategy until 2030 in Ukraine, https://euneighbourseast.eu/news/latest-news/eu4environment-contributed-to-the-national-economic-strategy-until-2030-in-ukraine/ (accessed on 11 August 2023).
[20] EU4Business (2024), New ’e-Entrepreneur’ app to offer comprehensive services for Ukrainian businesses, https://eufordigital.eu/new-e-entrepreneur-app-to-offer-comprehensive-services-for-ukrainian-businesses/ (accessed on 31 January 2025).
[41] European Commission (2023), European Digital Innovation Hubs, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/activities/edihs (accessed on 3 2023 February).
[25] EU-Ukraine Civil Society Platform (2019), Інтеграція України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу:, https://eu-ua-csp.org.ua/media/uploads/Integration%20to%20EU%20DSM_Ukr%20side_UA.pdf.
[33] Government of Ukraine (2023), The Ministry of Digital Transformation on the results and plans for digitalisation in Ukraine, https://www.kmu.gov.ua/news/mintsyfry-pro-pidsumky-ta-plany-shchodo-tsyfrovizatsii-v-ukraini (accessed on 11 November 2023).
[5] IMD (2021), IMD World Competitiveness Ranking 2021, https://www.imd.org/centers/wcc/world-competitiveness-center/rankings/ (accessed on 25 October 2023).
[8] Ingram, G. and P. Vora (2024), Ukraine: Digital resilience in a time of war, Brookings, https://www.brookings.edu/articles/ukraine-digital-resilience-in-a-time-of-war/.
[56] Interreg Europe (2020), Kickstart Digitalization, Interreg Europe, https://www.interregeurope.eu/good-practices/kickstart-digitalization (accessed on 23 January 2023).
[3] Ionan, V. (2024), Ukraine’s Regional Digital Transformation Index 2023, https://www.linkedin.com/posts/iryna-strutynska-940b12240_ukraines-regional-digital-transformation-activity-7151934342573826048-SaGz/ (accessed on 14 January 2024).
[55] Italian Chamber of Commerce and Industry for the UK (n.d.), Chamber mentoring for international growth, https://www.italchamind.org.uk/projects/chamber-mentoring-for-international-growth/ (accessed on 25 November 2023).
[14] ITU (2021), Ukraine’s digital skills drive: Q&A with Mykhailo Fedorov, https://www.itu.int/hub/2021/11/ukraines-digital-skills-drive-qa-with-mykhailo-fedorov/ (accessed on 15 January 2023).
[57] IUC (n.d.), We develop Sweden’s small and medium-sized industrial companies - transition for a sustainable industry of the future, https://iuc.se/ (accessed on 1 December 2023).
[51] Knuth, A., D. Saha and G. Poluschkin (2021), Progress and challenges in the digital transformation of business in Ukraine - Results from a representative business survey, German Economic Team, https://www.german-economic-team.com/wp-content/uploads/2021/12/GET_UKR_PS_04_2021.pdf.
[64] Kyiv International Institute of Sociology (2023), 63% of Ukrainians use state e-services, user numbers grow for third year in row, https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1184&page=9 (accessed on 29 March 2023).
[36] Kyiv International Institute of Sociology (2022), Думки і погляди населення України щодо державних електронних послуг, https://www.kiis.com.ua/materials/pr/20230201_z/Report%20Opinions%20and%20views%20of%20the%20Ukrainian%20population%20regarding%20state%20electronic%20services.pdf.
[53] Kyiv School of Economics (n.d.), Strategic Assessment of the State Regional Development until 2027. Presentation of the results, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/608/92a/252/60892a252cf06180736707.pdf (accessed on 1 November 2023).
[48] Land4Developers (2020), Innovative ecosystem Industry 4.0 in Ukraine. The model and current status., https://land4developers.com/innovative-ecosystem-industry-4-0-in-ukraine-the-model-and-current-status/ (accessed on 18 January 2024).
[39] Land4Developers (2019), DIH Centre 4.0 Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute (Centre 4.0 KPI DIH), https://land4developers.com/company/dih-centre-4-0-igor-sikorsky-kyiv-polytechnic-institute/ (accessed on 1 December 2023).
[62] MDTU (n.d.), The Territorial Community Digital Transformation Index in Ukraine. Methodology, https://drive.google.com/file/d/1PO8ACwj1u_a5dwKIAWsOtaCShDCPkR0z/view.
[60] Meet@Torino (n.d.), Mentoring for International Growth, 3rd edition, https://www.to.camcom.it/sites/default/files/export-internazionalizzazione/2016_Mentoring_programme_-_FOR_MENTOR.pdf.
[63] Ministry of Digital Transformation of Ukraine (2023), Digital Literacy Research - 2023, https://osvita.diia.gov.ua/uploads/1/8801-en_cifrova_gramotnist_naselenna_ukraini_2023.pdf.
[16] Ministry of Economy of Ukraine (2019), Response to a public inquiry, https://dostup.org.ua/request/54798/response/131653/attach/3/17.09.2019.pdf?cookie_passthrough=1.
[26] Ministry of Social Policy of Ukraine (2020), Strategy for Digital Transformation of the Social Sphere presented in the Government, https://www.kmu.gov.ua/en/news/v-uryadi-prezentuvali-strategiyu-cifrovoyi-transformaciyi-socialnoyi-sferi (accessed on 1 September 2023).
[22] National Council for the Recovery of Ukraine from the Consequences of the War (2022), Draft Ukraine Recovery Plan Materials of the “Digitalization” working group, https://global-uploads.webflow.com/621f88db25fbf24758792dd8/62dacb0f931ea6867feb01cf_Digitalization.pdf (accessed on 2023).
[24] National Council for the Recovery of Ukraine from the Consequences of the War (2022), Draft Ukraine Recovery Plan. Materials of the “Construction, urban planning, modernization of cities and regions” working group, https://unece.org/sites/default/files/2022-11/Draft%20Recovery%20Plan_construction-urban%20planning-modernization%20Ukraine.pdf.
[44] OECD (2023), SME Policy Index: Eastern Partner Countries 2024: Building Resilience in Challenging Times, OECD Publishing, https://doi.org/10.1787/3197420e-en.
[1] OECD (2022), Assessing national digital strategies and their governance, OECD Publishing, https://www.oecd.org/digital/assessing-national-digital-strategies-and-their-governance-baffceca-en.htm.
[10] OECD (2022), Digitalisation for recovery in Ukraine, OECD Publishing, https://www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/digitalisation-for-recovery-in-ukraine-c5477864/.
[2] OECD (2022), Rebuilding Ukraine by Reinforcing Regional and Municipal Governance, OECD Publishing, https://www.oecd-ilibrary.org/sites/63a6b479-en/1/2/1/index.html?itemId=/content/publication/63a6b479-en&_csp_=214c343b773c027e23f404c88917fa9f&itemIGO=oecd&itemContentType=book.
[52] OECD (2021), SME Digitalisation to Build Back Better, OECD Publishing, https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/50193089-en.pdf?expires=1690649885&id=id&accname=ocid84004878&checksum=B54CC8E77BF51724589508D0D0BDE8D7.
[6] OECD (2021), The Digital Transformation of SMEs, OECD Publishing, https://www.oecd.org/publications/the-digital-transformation-of-smes-bdb9256a-en.htm.
[31] OECD (2019), Going Digital: Shaping Policies, Improving Lives, OECD, https://www.oecd.org/publications/going-digital-shaping-policies-improving-lives-9789264312012-en.htm (accessed on 2023).
[61] OECD/EBRD (2023), SME Policy Index: Eastern Partner Countries 2024: Building Resilience in Challenging Times, SME Policy Index, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/3197420e-en.
[46] President of Ukraine Official Website (2022), President took part in the signing of the document on the launch of the new Horizon Capital Growth Fund IV for investments in Ukrainian companies, https://www.president.gov.ua/en/news/glava-derzhavi-vzyav-uchast-u-pidpisanni-dokumenta-pro-zapoc-78013 (accessed on 29 October 2023).
[12] President of Ukraine Official Website (2021), Volodymyr Zelenskyy supports Ukraine’s digital transformation strategy for the coming years, https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-pidtrimuye-strategiyu-cifrovoyi-transfor-66605 (accessed on 23 February 2023).
[50] Sobolevska, L. (2023), Resolution of the 1st conference “Industry 5.0 in Ukraine”, https://www.clusters.org.ua/en/blog-about-clusters/resolution-of-the-first-international-conference-industry-5-0/ (accessed on 19 August 2023).
[30] Tarasiuk, O. (2020), Ukraine: Digitalization of the social sphere, https://eespn.euro.centre.org/new-initiatives-in-the-area-of-digitalization-of-social-sphere-in-ukraine/ (accessed on 30 October 2023).
[59] Tillväxt verket (2020), Uppdrag att genomföra ett program för ett, https://tillvaxtverket.se/tillvaxtverket/omtillvaxtverket/varverksamhet/slutrapporteradeuppdrag.3671.html (accessed on 11 December 2023).
[29] Ukraine Recovery Conference (2022), План відновлення України, https://ua.urc-international.com/plan-vidnovlennya-ukrayini.
[47] Ukrainian Cluster Alliance (2023), Manifesto Industry 5.0, https://www.clusters.org.ua/en/blog-about-clusters/manifesto-industry-5-0/.
[9] Ukrainian Institute of the Future (2020), Ukraine 2030E - a Country with a Developed Digital Economy, https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#summary.
[43] USAID (2023), One Year Later: Helping Ukraine Win the War and Build Lasting Peace, https://www.usaid.gov/sites/default/files/2023-02/Feb242023_OneYearLater.pdf.
[18] WinWin (2023), Ukrainian Global Innovation Vision, https://winwin.gov.ua/en (accessed on 17 January 2024).
[7] Yanovska, V. et al. (2019), Digital Transformation of the Ukrainian Economy: Digitization and Transformation of Business Models, EDP Sciences, https://www.shs-conferences.org/articles/shsconf/pdf/2019/08/shsconf_NTI-UkrSURT2019_05003.pdf.
← 1. Окрім цього, МЦТУ спільно з Фондом Східна Європа розробили другий індекс – Індекс цифрової трансформації територіальних громад. Це інструмент для вимірювання та моніторингу поточного рівня цифрової трансформації територій України з точки зору i) цифрової економіки, ii) розвитку цифрових навичок, iii) цифрової інфраструктури, iv) цифровізації державних послуг та v) цифрової трансформації органів місцевого самоврядування (MDTU, n.d.[62]).
← 2. Дані за 2022 рік не включено через обмежену надійність і доступність даних внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
← 4. Інші фактори, такі як вік або освіта, також відіграють важливу роль у цьому питанні, причому молоді люди частіше отримують цифрову освіту. У 2023 році лише 2,1% 18–29-річних повідомили, що не мають цифрових навичок, порівняно з 17,4% людей у віці 60–70 років. 65,4% молодих людей (18-29) мають вищі, ніж базові цифрові навички порівняно з 12% серед 60-70-річних. Крім того, МЦТУ виявило, що цифрові навички людей без професійно-технічної або вищої освіти нижчі, ніж у тих, хто має середню спеціальну освіту, і особливо, ніж у тих, хто має вищу освіту (Ministry of Digital Transformation of Ukraine, 2023[63]). Що стосується користування послугами електронного урядування, то у 2021 році 82,5% респондентів опитування Київського міжнародного інституту соціології у віці 18-29 років користувалися хоча б однією послугою електронного урядування проти лише 28% осіб віком від 70 років (Kyiv International Institute of Sociology, 2023[64]).
← 5. Prozorro став першим великим кроком України до цифрового урядування. Платформа була запущена в 2015 році як система електронних закупівель і покликана забезпечити ефективність, прозорість і конкурентоспроможність. Тепер вона забезпечує центральну платформу у всіх процедурах закупівель. За даними уряду України, це дозволило заощадити бл. 1 мільярда доларів США щорічно на закупівлях (Ingram and Vora, 2024[8]).
← 6. Серед інших донорів: Global Affairs Canada, GIZ, Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини, OCHA, SIDA, UNDO, ЮНІСЕФ та ВООЗ.
← 7. Багато країн ОЕСР мають такі спеціалізованіі стратегії, що окреслюють скоординований і цілісний підхід до їхніх цифрових амбіцій, а також викликів, з якими вони пов’язані. ОЕСР через свою Рамкову програму цифрової трансформації (Going Digital Framework) визначила ключові сфери політики для включення в такі стратегії та склала огляд ключових заходів і принципів, які слід враховувати під час розробки такого документа (OECD, 2022[10]).