У цьому розділі глибше розглядаються різні труднощі, з якими стикаються українські МСП під час впровадження цифрової трансформації, а також рішення для їх подолання. Такі перешкоди, як недостатня обізнаність, нестача цифрових навичок, галузеві особливості та фінансові обмеження, ускладнюють сталий цифровий прогрес, що робить цільову підтримку надзвичайно важливою. Таким чином, у цьому розділі наводиться порівняльний аналіз існуючих інструментів для цифровізації МСП в Україні з планом, розробленим ОЕСР для політиків, а також пропонуються шляхи для надання подальших послуг підтримки.
Підвищення стійкості шляхом прискорення цифрової трансформації бізнесу в Україні
Резюме
У разі успіху цифрова трансформація надає підприємствам багато переваг. Однак меншим компаніям, як правило, важко брати участь і досягати успіху на своєму шляху до цифровізації (див. Розділ 1) (Knuth, Saha and Poluschkin, 2021[1]). Незважаючи на те, що протягом останнього десятиліття МСП в Україні стабільно впроваджуються цифрові технології, вони все ще відстають від великих компаній у цифровому прогресі. Це сприяє нерівності між фірмами та, у свою чергу, людьми та місцями (OECD, 2021[2]). Попередні та поточні кризи, такі як пандемія COVID-19 і вторгнення Росії, посилили ці нерівності (Qureshi, 2020[3]).
Перешкоди, з якими стикаються МСП під час впровадження цифрових технологій, включають такі структурні перешкоди, як брак інформації та обізнаності щодо цифрових інструментів і переваг, а також прогалини в цифрових навичках, які заважають менеджерам і співробітникам визначити цифрові рішення, придатні для адаптації їхніх бізнес-моделей і процесів. Інша основна перешкода стосується труднощів, з якими стикаються МСП під час доступу до фінансування для інвестування в цифрову трансформацію. Також залишаються певні прогалини та проблеми щодо їхнього доступу до екосистеми та мереж цифровізації, як описано в попередньому розділі. (Godlovitch and Bodin, 2022[4]).
Опитування українських компаній 2021 року (Knuth, Saha and Poluschkin, 2021[1]) ілюструє основні проблеми, з якими стикаються МСП на шляху до цифровізації, підкреслюючи доступ до фінансування та брак досвідчених працівників як головні перешкоди (Рисунок 3.1.).
Відсоток респондентів, 2021 р.
Note: Дані стосуються вибірки опитування 500 компаній. Сюди входять компанії будь-якого розміру – мікро-, малі, середні та великі – з усіх секторів та регіонів України. Німецька економічна команда проводила опитування власників або керуючих директорів, або ж, у випадку великих компаній, топ-менеджерів чи високопоставлених керівників у кожній із 500 компаній протягом травня та червня 2021 року.
Щоб подолати ці труднощі, МСП потребують цілеспрямованої підтримки, яка була б адаптована до широкого кола їхніх індивідуальних потреб (OECD, 2023[5]). Це може мати форму широкого спектру фінансових і нефінансових послуг та інструментів. У 2021 році ОЕСР розробила проєкт для розробників політи щодо їх впровадження (Рисунок 3.2). Документ передбачає 1) цифрові центри «єдиного вікна», які надають інформацію, підвищують обізнаність про переваги цифровізації та діють як єдині контактні пункти для отримання підтримки, 2) самооцінку цифрової зрілості, 3) секторальні цифрові плани, які дозволяють вивчати галузеві цифрові потреби і можливості і пропонують «дорожню карту цифровізації», 4) підвищення цифрових навичок і розбудову потенціалу, і 5) фінансову підтримку, щоб допомогти МСП розпочати свій шлях до цифровізації та підтримати їхні цифрові стратегії, навички та технології. У цьому розділі проводиться порівняльний аналіз існуючих послуг підтримки, доступних в Україні, на основі цього плану (і поза ним).
Джерело: аналіз ОЕСР, (OECD, 2021[6]).
Великий досвід EEPO у пропонуванні програм підтримки бізнесу може бути використаний для надання індивідуальної підтримки в цифровізації для МСП
Щоб допомогти подолати труднощі, з якими стикаються МСП, EEPO надає широкий спектр онлайн-послуг з підтримки бізнесу. З моменту створення у 2016 році офіс розробив та впровадив низку цільових програм підтримки МСП через онлайн-платформу «Дія.Бізнес» та її різні субплатформи. «Дія.Бізнес» пропонує широкий спектр онлайн-послуг, які допомагають створити та керувати бізнесом, включаючи ініціативи, адаптовані до різних етапів розвитку бізнесу, до прикладу, для підприємців-початківців та експортерів. Крім того, EEPO постійно працює над розширенням асортименту послуг підтримки. До прикладу, нещодавнє доповнення до його портфоліо підтримки включає новий курс для підприємців про те, як розробити «трендову структуру для інновацій» (з роздумами про розробки в області ШІ, ERP та робототехнічної автоматизації та окреслення заходів, які можуть допомогти інтегрувати такі інструменти в бізнес)1. EEPO постійно працює над подальшим розвитком «Дії».
Однак існуюча та запланована підтримка бізнесу з окремим акцентом на цифровізацію досить обмежена, особливо для МСП, які тільки починають переходити на цифрові технології. Онлайн-інструменти, швидше за все, будуть доступні в першу чергу менеджерам МСП або працівникам, які вже добре знають Інтернет. Хоча «Дія.Бізнес-центри» по всій Україні пропонують безкоштовні офлайн бізнес-консультації з сертифікованими консультантами, вони не надають програм, спеціально розроблених для МСП, які прагнуть розпочати свій шлях цифровізації, а також не адаптовані до інших потреб МСП, таких як їхній рівень цифрової зрілості або сектор, у якому вони працюють.
МСП не знають про переваги цифровізації та не мають програм, адаптованих до рівня їх цифрової зрілості
Незважаючи на різноманітні послуги підтримки EEPO, МСП в Україні, як правило, використовують базові цифрові інструменти, тоді як великі підприємства лідирують у впровадженні технологій (Knuth, Saha and Poluschkin, 2021[1]). Понад третина українських фірм мають веб-сайти (35%), а 29% користуються соціальними мережами (2021). Однак більш передові цифрові послуги, такі як хмарні обчислення, IoT або аналіз великих даних, використовує менша кількість МСП. Схоже, що українські МСП відстають від своїх колег у країнах ОЕСР, а також від деяких своїх аналогів зі СхП щодо впровадження цифрових технологій (див. Рисунок 1.5).
Управління початковим цифровим переходом і звикання до цифрових інструментів, однак, може стимулювати подальше впровадження та прискорити використання більш передових цифрових послуг, оскільки технології часто доповнюють одна одну. До прикладу, взаємодоповнюваність існує «(i) між різними технологіями (до прикладу, програмним забезпеченням для управління бек-офісами та фронт-офісами); (ii) з активами або інвестиціями фірм (до прикладу, технічні, управлінські та загальні когнітивні навички, фінансові можливості, організаційний капітал, нематеріальні активи та інвестиції в НДДКР); та (iii) з політикою (до прикладу, схильність регуляторного середовища сприяти конкуренції та ефективному розподілу ресурсів)» (OECD, 2021[6]; OECD, 2023[7]).
Недостатня обізнаність МСП про переваги цифрових інструментів і способи їх використання, а також труднощі, з якими вони стикаються у виборі правильної програми підтримки для своїх потреб із різноманіття існуючих програм, є основними перешкодами для цифрового прогресу. Це ускладнюється тим, що потреби МСП відрізняються залежно від їхнього індивідуального рівня цифрової зрілості, оскільки різні рівні зрілості вимагають різних форм підтримки. Щоб допомогти вирішити цю проблему, уряд може надати інструменти самооцінки цифрової зрілості (OECD, 2021[6]). Такі інструменти використовуються для картографування цифрової готовності компанії та визначення областей, які потрібно вдосконалити. Водночас вони можуть полегшити збір даних, які можуть стати основою майбутніх індивідуальних рекомендацій (Ottsejö, Sandra Nyström and Berglund, 2020[8]). Приватний сектор також може запропонувати цифровий аудит у цьому відношенні, оцінюючи те, що вже є, у відповідній компанії.
Цифрову готовність можна визначити за допомогою шкали рівнів зрілості, починаючи від початкового до цифрово-орієнтованого (це означає, що бізнес «базується на надійній технологічній інфраструктурі») (De Carolis et al., 2017[9]). Оцінка цифрової зрілості також повинна враховувати не лише використовувані цифрові технології, але й рівень цифровізації загальних організаційних структур бізнесу») (De Carolis et al., 2017[9]). До прикладу, опитувальник цифрової готовності Політехнічного університету Мілана оцінює цифрову готовність за чотирма параметрами аналізу: процес, моніторинг і контроль, технологія та організація. Важливо, що самооцінка цифрової зрілості має бути лише першим кроком на шляху цифровізації МСП, який повинен супроводжуватися практичними, індивідуальними порадами щодо наступних кроків для підвищення цифрової зрілості та, в ідеалі, фінансовою підтримкою (OECD, 2021[6]; De Carolis et al., 2017[9]).
Інструменти самооцінки цифрової зрілості все частіше використовуються в країнах ОЕСР та ЄС. Більше половини країн-членів ОЕСР мають певну форму цифрової самооцінки, а деякі спільні інструменти існують на регіональному та міжнародному рівнях (як от у країнах Балтії та ЄС; новий Інструмент оцінки цифрової зрілості був розроблений Європейською комісією для EDIH, до прикладу. У Вкладка 3.1. представлено огляд найкращих практик самооцінки цифрової зрілості.
Інструменти самооцінки цифрової зрілості широко використовуються в країнах ОЕСР та ЄС для оцінки рівня цифрового поступу бізнесу. Приклади хорошої практики включають:
«Smart Latvia»/«Diginno»: у 2019 році Латвійська асоціація інформаційно-комунікаційних технологій (LIKTA) запустила «Smart Latvia»/«Diginno» – онлайн-інструмент самооцінки, який дозволяє латвійським менеджерам перевірити цифрову зрілість своєї компанії та порівняти його з конкурентами за підтримки Міністерства економіки та комунікацій Естонії. Він доступний латиською, англійською та іншими національними мовами регіону Балтійського моря, вимірює цифрову зрілість у 10 вимірах бізнесу та проходив у три етапи. Під час першого етапу 1000 підприємців пройшли тестування та отримали індивідуальні рекомендації для своїх компаній. Керівники отримали рекомендації, які ІТ-рішення підходять для підвищення ефективності компанії, а також поради, як ініціювати внутрішнє обговорення цифровізації зі своїми співробітниками. Під час другого етапу LIKTA зібрала актуальні дані про цифрову зрілість латвійських компаній. Паралельно вона організовувала вебінари, наставницькі сесії та подкасти, що висвітлювали актуальні питання для індивідуальних підприємців та індустрії ІКТ загалом. Третій і останній етап включав дискусійні раунди та особисті заходи, такі як навчальні семінари, для підтримки керівників латвійських МСП у впровадженні новітніх ІТ-рішень.
Інструмент оцінки цифрової зрілості Європейської комісії
З розгортанням програми «Цифрова Європа» впроваджується нове покоління Європейських центрів цифрових інновацій (EDIH), щоб прискорити цифрову трансформацію МСП у всьому ЄС. Для вимірювання поточного рівня цифровізації процесів клієнтів EDIH (МСП чи організацій державного сектора) і підготовки рекомендацій щодо покращення Європейська комісія надає інструмент Європейської оцінки цифрової зрілості (DMA).
Інструмент оцінює загальну цифрову зрілість МСП за шістьма параметрами, включаючи i) цифрову стратегію та інвестиції, ii) цифрову готовність, iii) орієнтовану на людину цифровізацію, iv) управління даними та безпеку, v) взаємодію та vi) зелену цифровізацію.
DREAMY (модель оцінки цифрової готовності): модель DREAMY та відповідний опитувальник були розроблені Політехнічним університетом Мілана як метод оцінки цифрової зрілості для вимірювання цифрової готовності виробничих компаній. В першу чергу він складається з опитувальника, що розкриває п’ять стратегічних напрямків створення розумних виробничих систем. До них належать i) проєктування та розробка, ii) управління виробництвом, iii) управління якістю, iv) управління технічним обслуговуванням і v) управління матеріально-технічним забезпеченням. Виходячи з цих міркувань, чотири виміри аналізу цифрової зрілості є такими: процес, моніторинг і контроль, технологія та організація.
На сьогодні Україна пропонує інструмент самооцінки цифрових навичок через так звані Digigrams на порталі «Дія.Цифрова освіта». Ці національні тести базуються на компетенціях ЄС і рамках DigComp UA і дозволяють людям перевірити свої навички за 30 різними цифровими компетенціями. Оскільки різні професії вимагають різних цифрових навичок, існують різні версії Digigrams, включаючи варіанти для громадян, працівників охорони здоров’я, державних службовців і вчителів (ITU, 2021[18]). Окрім цього, структура DigComp4Entrepreneurs забезпечує базові параметри для порівняння цифрової компетенції відповідно до стандартів і практики ЄС (див. Вкладка 3.1. EEPO також запустив тест захисту персональних даних, який оцінює, наскільки добре бізнес працює з точки зору цифрової безпеки, і дає рекомендації щодо підвищення безпеки через портал «Дія.Бізнес» (Cyber Diia, n.d.[19]; OECD, 2021[20]). Зміцнення захисту конфіденційності ще більше допомагає Україні наблизитися до стандартів ЄС щодо захисту персональних даних. Хоча уряд і висловив рішучість щодо створення інструменту самооцінки для підприємців, щоб оцінити їхню цифрову зрілість і навички, такий інструмент все ще не реалізований. Україна могла б використати свій досвід для запуску такого інструменту, щоб допомогти МСП почати свій шлях до цифровізації або ж робити поступ на цьому шляху.
DigComp4Entrepreneurs
Українську рамку цифрової компетентності для підприємців (DigComp4Entrepreneurs) було розроблено у 2021 році. Вона базується на проєкті «Дія.Цифрова освіта» та отримала підтримку Фонду Східна Європа. Загальні цілі включають зменшення перешкод для відкриття бізнесу, підвищення гнучкості бізнесу, підвищення конкурентоспроможності та цифрової безпеки, стимулювання підприємницьких ініціатив та пом’якшення нових викликів, пов’язаних із прогресом цифрових технологій.
Програма особливо орієнтована на підприємців (особливо тих, хто не має офіційної ІТ-освіти) і дозволяє їм оцінити свої цифрові компетенції. Це доповнюється тестами, адаптованими до конкретних цільових груп, до прикладу, Digigrams. На сьогодні оцінку пройшли близько 187 334 осіб. Після успішного проходження оцінювання учасники отримують електронний сертифікат. Він підтверджує загальний рівень цифрової грамотності особи, загальний отриманий бал і розподіл балів, отриманих у кожній сфері компетенції, і таким чином допомагає особам зайняти конкурентоспроможну позицію на ринку праці.
EntreComp4Youth і EntreGram4Youth
Основна мета цих рамок — розвиток цифрових, підприємницьких та екологічних навичок для молоді; вони доповнюють ключові заклади, які надають освіту, навчання, практичну підготовку, безперервну освіту та стажування.
Рамка підприємницької компетентності молоді в Україні (EntreComp4Youth) спрямована на сприяння молодіжному лідерству та підприємництву, до прикладу, шляхом розвитку потенціалу, стипендій, підтримки політичного діалогу та грантів. Вона включає в себе інструмент самооцінки для вимірювання підприємницького потенціалу молодих людей (EntreGram4Youth), доступ до якого можна отримати через платформу «Дія.Цифрова освіта» Після закінчення тестування учасники отримують сертифікат, який можна використовувати, до прикладу, для подання заявки на роботу.
EntreComp4Youth побудовано навколо чотирьох компонентів, що відображають життєвий цикл стартапу; надання дорожньої карти та рекомендацій для кожного етапу життя стартапу для ефективного сприяння підприємництву. Спираючись на модель ЄС, український уряд розширив рамку, включивши в неї чотири компоненти: (i) попередні умови (нове доповнення порівняно з європейською рамкою), (ii) старт, (iii) запуск і (iv) зростання. Кожен компонент включає в себе такі навички, як інновації, лідерство, готовність вирішувати проблеми, здатність до адаптації та фінансовий менеджмент. Це також включає компетенції, пов’язані зі сприянням державно-приватному партнерству, а також підтримку молоді з особливими потребами.
Джерело: (Ministry of Digital Transformation of Ukraine, 2021[21])
Хоча інструменти самооцінки для МСП є дуже корисним першим кроком, вони повинні доповнюватися спеціальними консультаційними послугами. Дійсно, невеликим фірмам або підприємцям, які не знайомі з цифровими інструментами, часто важко зрозуміти запитання та інтерпретувати результати. Мало хто має стратегію цифрової трансформації (Рисунок 3.3) – навіть серед великих компаній лише 20% мають таку можливість, у порівнянні, до прикладу, з 39% німецьких компаній (Knuth, Saha and Poluschkin, 2021[1]). Таким чином, цифрові консультанти/експерти є важливими в питаннях скерування МСП, допомоги їм у розробці стратегії цифровізації на основі результатів тестування та спрямуванні їх на прийняття відповідних рішень. Хоча МСП можуть отримати попередні вказівки щодо цифровізації за допомогою вищезазначених безкоштовних онлайн-консультацій, ця форма підтримки не передбачає комплексного аналізу діяльності компанії та навряд чи надасть індивідуальну дорожню карту для їхньої цифрової трансформації.
Відсоток фірм, які вже вжили даний захід, 2021 р.
Note: Дані стосуються вибірки опитування 500 компаній. Сюди входять компанії будь-якого розміру – мікро-, малі, середні та великі підприємства – з усіх секторів та регіонів України. Німецька економічна команда опитала власників або керуючих директорів, або ж, у випадку великих компаній, топ-менеджерів чи високопоставлених керівників у кожній із 500 компаній протягом травня та червня 2021 року.
Дорожні карти цифровізації для окремих галузей можуть сприяти різноманітним процесам цифровізації МСП
Як уже зазначалося, інструменти самооцінки цифрової зрілості повинні супроводжуватися подальшою підтримкою МСП. Складність процесу цифровізації не дозволяє застосувати універсальний підхід, особливо враховуючи, що МСП у різних секторах мають різні потреби (OECD, 2018[22]; OECD, 2021[23]).
Що стосується ключових секторів, Horizon Capital очікує, що економіка України буде структурована навколо передового виробництва, ІКТ та сільського господарства (Savoy and Staguhn, 2023[24]). Як показано на, більшість МСП зосереджені на оптовій та роздрібній торгівлі, на які припадає 39,8%. Виробничий сектор України був історично сильним, на нього припадало 10% ВВП у 2021 році, і його представляло 10% МСП у 2022 році. Сільське господарство представляло близько 13% МСП у 2022 році та є життєво важливим для економіки та населення, особливо з огляду на нестачу зерна, спричинену війною. Таблиця 3.1 ілюструє різні способи, у які ці сектори можуть отримати користь від цифровізації.
Рисунок 3.4 ілюструє використання цифрових технологій у виробництві, оптовій і роздрібній торгівлі в Україні порівняно з усіма компаніями. Використання більш передових інструментів, таких як хмарні обчислення або робототехніка, не дуже поширене серед підприємств загалом, але два вибрані сектори, як правило, використовують більше цифрових технологій, ніж у середньому по країні. Дані вказують на галузеві розбіжності у впровадженні технологій: компанії-виробники демонструють більшу популярність робототехніки та 3-D-друку, тоді як підприємства оптової та роздрібної торгівлі частіше використовують соціальні мережі та чат-сервіси, а також аналітику великих даних. Ці відмінності частково відображають різноманітні потреби в різних секторах: роботизація, до прикладу, може бути особливо корисною для виробництва, оскільки вона може спростити виробничі процеси та додатково полегшити наслідки нестачі робочої сили (Povlsen, 2023[30]). Однак розбіжності в рівнях використання між цими секторами є мінімальними в більшості регіонів як в Україні, так і в ЄС. Однак вражає те, що так мало підприємств оптової та роздрібної торгівлі використовують чат-сервіси для клієнтів, враховуючи, що це сектор, який дуже орієнтований на замовника. Подібним чином компанії оптової та роздрібної торгівлі могли б отримати значну користь від створення більшої кількості веб-сайтів для полегшення взаємодії з клієнтами. У той час як використання бізнесом аналітики великих даних досягає порівнянного рівня в Україні та ЄС, зберігаються значні прогалини щодо хмарних обчислень. До прикладу, їх використовують 11% українських компаній в оптовій і роздрібній торгівлі і 9% у виробничому секторі проти 34 % і 32% в ЄС відповідно (European Commission, 2022[31]).
Відсоток фірм, 2022 рік або останній доступний
Note: Дані стосуються 2020 року (3-D друк, аналіз великих даних та електронний рахунок-фактура), 2021 року (робототехніка, веб-сайт і чат-сервіси для клієнтів) і 2022 року (хмарні обчислення та соціальні мережі).
Source: (Ukrstat, 2023[32]).
В Україні таких дорожніх карт поки що не передбачено. Проте деякі регіони виявили готовність до таких підходів: Операційний план реалізації Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року, ухвалений у серпні 2021 року (Cabinet of Ministers of Ukraine, 2021[33]), до прикладу, передбачав створення системи підтримки підприємництва, включаючи регіональні центри компетентності та регіональний підрозділ EEPO, який мав би зосереджуватися, зокрема, на бізнес-секторах, на яких спеціалізуються регіони (окрім великої металургії, зернової та нафтодобувної промисловості). Метою було забезпечити підтримку регіональних ланцюгів доданої вартості та експортних підприємств.2 Цей досвід можна використати під час розробки секторальних дорожніх карт цифровізації.
Для сприяння розробці секторальних дорожніх карт цифровізації в Україні необхідно зібрати дані про цифрову зрілість різних секторів, щоб встановити базові параметри та визначити галузеві пріоритети. Державна служба статистики України (Укрстат) є регіональним лідером у цьому відношенні – вона вже збирає дані з розбивкою за розміром і сектором щодо кількості підприємств, які мають доступ до Інтернету; цифрові інструменти, що використовуються в залежності від розміру підприємства та економічної діяльності; кількість промислових підприємств, які впроваджують інновації (продуктові та/або технологічні процеси); а також надання внутрішнього навчання навичкам, пов’язаним з ІКТ (State Statistics Office for Ukraine, 2020[34]; State Statistics Office for Ukraine, 2021[35]). Результати інструменту самооцінки цифрової зрілості дадуть зрозуміти галузеві особливості фірм кожного розміру, за умови, що респонденти вкажуть відповідний сектор в онлайн-анкеті.
Уряд налаштований на навчання громадян і підприємців цифровим навичкам
Відсутність належних навичок у керівників та працівників МСП є однією з головних перешкод для цифровізації. На думку МСП, в Україні нестача досвідчених співробітників і досвіду є ключовими перешкодами для цифрової трансформації після нестачі фінансів (див. Рисунок 3.1) Базові цифрові навички також необхідні підприємцям і працівникам, щоб отримати вигоду від широкого спектру послуг електронної підтримки, які надає уряд (ITU, 2021[18]).
Для цифрового поступу МСП значення мають кілька типів навичок. Щоб запропонувати розробникам політики чітке визначення та допомогти досягти спільного розуміння, ОЕСР створила таксономію навичок ІКТ. Хоча базові навички, такі як грамотність і вміння рахувати, є необхідною умовою для розвитку цифрових навичок будь-якою особою, останні можна розділити на три основні категорії: i) загальні навички ІКТ, які можуть бути корисними для всього населення працездатного віку, оскільки допомагають використовувати цифрові технологій як для роботи, так і для повсякденного життя, ii) навички ІКТ підвищеного рівня, розвинені фахівцями з ІТ (до прикладу, програмування або розробка застосунків), і iii) додаткові навички ІКТ, які по суті не є професійними навичками, але допомагають отримати переваги цифрових інструментів, до прикладу, обробки інформації, вирішення проблем і міжособистісного спілкування, а також управлінські та організаційні навички» (Grundke et al., 2018[36]; OECD, 2016[37]). Спеціальні цифрові навички дозволяють компаніям оптимізувати робочий процес і спростити співпрацю, тим самим підвищуючи ефективність і допомагаючи відкривати шляхи до нових ринків. Підприємці та працівники, які володіють цифровими навичками, також можуть сприяти використанню МСП потенціалу ринкових рішень. МСП не можуть покладатися виключно на цифрові навички своїх співробітників і в цьому відношенні залежать від більших екосистем і мереж (OECD, 2021[23]). Щоб компенсувати слабкі внутрішні можливості, вони, як правило, передають рішення на аутсорсинг під час цифровізації – до прикладу, для управління ризиками цифрової безпеки МСП, як правило, покладаються на зовнішніх консультантів або на функції «безпеки за замовчуванням» щодо продуктів і послуг, які вони використовують; вони також часто отримують рішення ШІ з ринків знань (OECD, 2021[23]). Цифрові навички можуть допомогти МСП приймати обґрунтовані рішення при передачі таких завдань на аутсорсинг. Недостатні цифрові навички працівників можуть призвести до їх непридатності на ринку праці, а також до цифрового розриву – не лише між компаніями різного розміру, але й між передовими в плані цифрових технологій та менш кваліфікованими працівниками (Friedrich-Ebert-Foundation, 2022[38]; Betily et al., 2023[39]).
Тверде рішення уряду сприяти розвитку цифрових навичок серед населення залишається непохитним навіть перед лицем вторгнення Росії. Незважаючи на серйозні перебої в підключенні до Інтернету та відключення електроенергії, а також проблеми з нестачею кваліфікованих ІТ-спеціалістів, спричинені міграцією та військовою службою (OECD, 2022[40]), Україна приділяє ще більше уваги розвитку цифрової грамотності. Війна спонукала до подальшої стратегічної переоцінки фокусу вже існуючих ініціатив з навчання цифровим навичкам, таким як «Дія.Цифрова освіта». ООН повідомляє, що приблизно 60% внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні – працездатного віку. Перепідготовка щодо цифрових навичок є потенційним рішенням для отримання компетенцій, яких шукають роботодавці на ринку праці. До прикладу, незважаючи на воєнні умови, велика кількість вакансій на пов’язані із технологіями посади початкового рівня, такі як аналітики даних і цифрові маркетологи, вказує на попит на відповідних кваліфікованих працівників (Ionan, 2023[41]). Таким чином, «Дія.Цифрова освіта» скорегувала свої зусилля для вирішення цих спеціалізованих потреб, і в травні 2023 року була представлена оновлена версія за підтримки Google і Фонду Східної Європи. Таблиця 3.2. є прикладом підтримки цифрових навичок, яку надає держава – від самооцінки цифрових навичок до навчання. На сьогоднішній день ініціативи з цифрових навичок включають оновлену версію «Дія.Цифрова освіта» (травень 2023), її мережу з понад 5000 хабів у громадських бібліотеках, університетах і школах та інтерактивний портал, що містить понад 320 уроків та 500 інтерактивних завдань для вчителів ІТ та дітей (включно з великими даними та ШІ), Національну онлайн-школу для підприємців, Міжнародний сертифікат комп’ютерної грамотності та інструменти оцінювання навичок Digigram, згадані вище. 2 мільйони активних студентів користуються «Дія.Цифрова освіта», і 3 мільйони сертифікатів було видано (також див. Таблиця 1.2.).
Source: (ICDL, 2023[42]; Ionan, 2023[41]; Diia.Business, 2024[43]; Tech Ukraine, n.d.[44]; ITU, 2021[18]), робота з встановлення фактів, проведена в першому півріччі 2023 року.
Спеціальне навчання цифровим навичкам для керівників і працівників МСП також пропонується через державно-приватну співпрацю. Крім послуг для підвищення цифрових навичок для населення в цілому, уряд визнає важливість надання спеціального навчання керівникам, працівникам і підприємцям МСП. Для цього Національна онлайн-школа для підприємців на порталі «Дія.Бізнес» пропонує декілька навчальних онлайн-курсів за такими темами, як «Електронний документообіг для підприємців», «Перенесення бізнес-процесу онлайн», «Просування в соцмережах – Boost with Facebook Bootcamp» та ін. (Diia.Business, 2024[43]). МСП та підприємці також отримують вигоду від ініціатив, які здійснюються різними державними та приватними зацікавленими сторонами (до прикладу, великими компаніями) або у співпраці з ними. Розділ «Партнерські пропозиції» сайту «Дія.Бізнес» дозволяє підприємцям передивитися понад 60 пропозицій знижок, акцій і безкоштовних можливостей від приватних партнерів «Дія.Бізнес» (список яких можна знайти на сайті «Дія.Бізнес»), в т.ч. онлайн-послуги, навчальні програми та платні консультації (OECD, 2021[6]). Такі програми часто можуть досягати цілей, які не можуть бути досягнуті урядами поодинці (OECD, 2021[2]; European Training Foundation, 2020[45]). В Україні існує широкий спектр можливостей навчання для підприємців, зокрема у сферах цифрового маркетингу, спеціалізованого навчання (туризм) та підтримки бізнесу у сфері цифровізації, пов’язаної з війною – в таблиця 3.3. Вибрані приклади державно-приватного навчання цифровим навичкам для українських підприємцівнаведено кілька прикладів.
Source: (OECD, 2021[6]; MenaFN, 2020[46]; IAMPM, 2023[47]), робота з встановлення фактів, проведена в першому півріччі 2023 року.
Україну часто згадують як приклад гарної практики, особливо її колеги з регіону СхП, коли йдеться про пропонування тренінгів з цифрових навичок як для населення в цілому, так і для підприємців зокрема. Дійсно, згаданий вище широкий спектр державних і державно-приватних послуг підтримки є значним надбанням для України під час війни та після неї, що допоможе Україні досягти мети залучити 6 мільйонів громадян до програм цифрової грамотності (Siutkin, 2024[48]). Однак, незважаючи на цей широкий спектр навчання цифровим навичкам, Україна все ще відстає від середніх показників ОЕСР та ЄС, а також від деяких рівнів навичок СхП (Рисунок 3.5).
Відсоток осіб із навичками, 2021 рік або останній доступний
Note: дані недоступні для Вірменії та Молдови. Дані щодо передових навичок для Грузії стосуються 2020 року, оскільки даних за 2021 рік немає. Дані про передові навички для Азербайджану відсутні. Значення ОЕСР і ЄС відносяться до середніх значень країн, для яких доступні дані за 2021 рік. Базові навички відповідають копіюванню або переміщенню файлу чи папки, використанню інструментів копіювання та вставлення, надсиланню електронних листів із вкладеними файлами та передачі файлів між комп’ютером та іншими пристроями; стандартні навички означають використання основних арифметичних формул в електронній таблиці; підключення та встановлення нових пристроїв; створення електронних презентацій за допомогою презентаційних програм; а також пошук, завантаження, встановлення та налаштування програмного забезпечення; та навички підвищеного рівня передбачають написання комп’ютерної програми з використанням спеціальної мови програмування.
Source: За матеріалами (ITU, 2022[49]).
Можливості навчання цифровим навичкам періодично контролюються МЦТУ, яке проводить дослідження раз на два роки (останнє у 2023 році) (Siutkin, 2024[48]). Такі дослідження дозволяють отримати дуже цінну інформацію про розвиток цифрових навичок серед різних цільових груп і в різних регіонах. Проте Міжнародний союз електрозв'язку (ITU) припустив, що ефективність моніторингу можна підвищити шляхом оновлення способів вимірювання, які використовуються для оцінки рівнів цифрових компетенцій на індивідуальному, організаційному та системному рівнях, а також на різних рівнях управління (ITU, 2021[18]).
Збір більшої кількості даних про цифрові навички також допоможе в реалізації цих заходів та дозволить відобразити дані про цифрові навички в регіонах і секторах (ITU, 2021[18]). Це може допомогти краще адаптувати майбутні служби підтримки до конкретних потреб і сприяти подоланню проблем невідповідності кваліфікації на ринку праці.
З цією метою уряд планує розробити систематичний підхід до регулярного збору додаткових даних про кваліфікацію МСП. Він має на меті ухвалення нового закону про освіту дорослих, а також запровадження Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО)3. У рамках планової роботи з оновлення порталу «Дія.Бізнес» EEPO має на меті розширити перелік даних про користувачів під час реєстрації та авторизації на порталі.
Більше того, незважаючи на те, що тренінги найчастіше піддаються моніторингу, фактичний вплив цього вражаючого репертуару можливостей навчання цифровим навичкам для підприємців регулярно не оцінюється. Оцінювання цифрових навичок, набутих підприємцями завдяки цим послугам, або цифрових технологій, впроваджених МСП, дозволить Україні краще розвивати майбутні послуги та адаптувати існуючі до реальних потреб.
Загалом, навчання цифровим навичкам має бути інтегровано в більш широку загальнонаціональну покрокову програму, включно з самооцінкою цифрової зрілості, галузевими дорожніми картами цифровізації, поглибленими консультаціями та фінансовою підтримкою для стимулювання керівників і працівників МСП розвивати свої навички та використовувати доступні варіанти навчання, скеровуючи їх на найбільш відповідні.
Як зазначено вище доступ до фінансування та дефіцит ресурсів для інвестування в процес цифровізації називають головною перешкодою для цифровізації МСП в Україні. Чим менша компанія, тим важче їй використовувати як зовнішні, так і внутрішні можливості фінансування (OECD, 2020[50]; OECD, 2023[51]). Загалом країни пропонують такі варіанти фінансування для підтримки цифровізації МСП:
Агентства підтримки підприємств можуть забезпечити доступ МСП до грантів на придбання цифрових продуктів і послуг. Хорошою практикою є розробка субсидій у вигляді «сумісних грантів», які вимагають співоплати з боку МСП, щоб забезпечити мінімальний рівень приватних інвестицій і прийняття ризику в процесі цифровізації (OECD, 2022[52]).
Ваучери можуть стимулювати керівників МСП звертатися за підтримкою щодо наставництва, консультування та навчання. Пропонуючи такі заохочення, необхідно забезпечити якість навчання шляхом розробки знаків якості/сертифікації затверджених та ефективних схем навчання. В якості альтернативи слід забезпечувати лише заохочення до навчання та консультацій від попередньо акредитованих закладів (OECD, 2021[6]; OECD, 2013[53]; OECD, 2021[54]).
Уряди можуть полегшити доступ МСП до позик, пропонуючи гарантії та зустрічні гарантії для фінансування інвестицій у процеси цифрової трансформації вибраним фінансовим посередникам, щоб сильніше стимулювати їх до кредитування МСП. Один із способів швидкого досягнення цієї мети – дозволити витрати на цифрові технології для вже існуючих програм (EBRD, n.d.[55]; The World Bank, 2024[56]).
Непрямі фінансові стимули можуть включати схеми прискореної амортизації, що дозволяють додаткову амортизацію при придбанні певних відповідних «цифрових» матеріальних активів і людських ресурсів. Хоча ці стимули діють через податкові системи, агентства підтримки МСП можуть підвищити обізнаність про такі варіанти серед своєї спільноти МСП-бенефіціарів (Godlovitch and Bodin, 2022[4]; OECD, 2021[6]).
В Україні портал «Дія.Бізнес» надає онлайн-маркетплейс із оглядом програм фінансової підтримки МСП, включно з грантами, що фінансуються такими донорами, як USAID або ЄС. Україна впроваджує декілька ініціатив, спрямованих на полегшення доступу МСП до фінансування в цілому: програма «5-7-9», до прикладу, полегшує їм доступ до кредитів за пільговими ставками через кредитні гарантії та часткову компенсацію відсотків за кредитом. У 2020 році в рамках програми було надано 16,5 млрд грн (приблизно 403 млн євро) кредитів і позик для 6957 МСП. Крім того, раніше існувала державна програма, яка дозволяла підприємцям подавати заявки на отримання грантів у розмірі 5000 доларів США (приблизно 4600 євро) для відкриття свого бізнесу4. Однак після повномасштабного вторгнення Росії вона була припинена. Проте було запущено нові форми підтримки, зокрема проєкт «єРобота», що складається з шести грантових програм для відкриття або розвитку бізнесу. Він пропонує, зокрема, мікрогранти новим підприємцям (від 150 000 до 250 000 грн – приблизно від 3672 до 6120 євро), а також підтримку, пов’язану з екологією та ІТ – до прикладу, для підтримки стартапів у ІТ-секторі або для фінансування навчання ІТ. Крім того, нова оборонна технологічна ініціатива «Brave1» пропонує підтримку критично важливих галузей (зокрема понад 100 МСП). Вона лише сприяє співпраці між зацікавленими сторонами в галузі оборонних технологій, але при цьому також пропонує фінансову підтримку для проєктів у сфері оборонних технологій. Завдяки фінансовій підтримці міжнародних донорів Дія.Бізнес-Центри по всій Україні змогли реалізувати кілька грантових проєктів у різних секторах. Прикладами є «Програма підвищення конкурентоспроможності та інтернаціоналізації МСП» (Дія.Бізнес-Центр, Тернопіль), яка реалізовувалась у рамках ініціативи EU4Business та співфінансувалася ЄС та GIZ, освітньо-консультаційна програма для МСП «Гранти для бізнесу» (Дія.Бізнес-Центр, Полтава) або освітньо-грантова програма «Сила» (за підтримки USAID), що мала на меті допомогти вимушено релокованим підприємствам Харкова, Дніпра та Одеси повернутися та відновити свій бізнес.
Що стосується фінансування з боку уряду, то корпоративне кредитування, зокрема МСП, скоротилося менше, ніж очікувалося, і НБУ швидко пристосовується до умов війни. Однак фінансування (у вигляді ваучерів або банківського фінансування) від уряду чи міжнародних донорів не спеціалізується суто на сприянні цифровій трансформації, а небанківські фінансові інструменти використовуються недостатньою мірою. Також неможливо відстежити розподіл приватних інвестицій (включаючи бізнес-ангелів і венчурний капітал) між компонентами процесу цифрової трансформації (EU4Digital, 2020[57]). Загалом, хоча загальне фінансування бізнесу можна мобілізувати, зокрема через міжнародну допомогу, фінансова підтримка цифрової трансформації МСП є недостатньою.
Для підтримки цифровізації підприємства, організації та органи державного управління можуть подавати заявки на фінансування та підтримку проєктів у «галузях ключового потенціалу, таких як суперкомп’ютери, ШІ, цифрові навички підвищеного рівня та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві» через Програму «Цифрова Європа», загальний бюджет якої становить 7,5 мільярдів євро на 2021-2027 роки (CEPIS, 2022[58]). USAID є ще одним важливим донором у цьому плані.
Хоча нинішні обставини не дозволяють отримати значне фінансування, спеціально спрямоване на цифрову трансформацію МСП, враховуючи бюджетні обмеження та пріоритети фінансування, пов’язані з війною, поточний підхід, що фінансується донорами, може бути нежиттєздатним у довгостроковій перспективі. Крім того, проблеми з координацією між донорським співтовариством можуть ускладнити своєчасний та ефективний розподіл ресурсів. Більше того, донорам іноді важко розподілити фінансування на пріоритети МСП. Подібним чином МСП стикаються з труднощами в розумінні доданої вартості деяких проєктів, що фінансуються донорами, оскільки їхні робочі мови можуть значно відрізнятися. Дивлячись уперед на процес відновлення та відбудови України, покращення координації між донорами та між донорами та підприємствами-реципієнтами, а також ширша фінансова підтримка цифровізації МСП будуть важливими для забезпечення довгострокової сталої трансформації МСП.
Щоб підтримати МСП усіх рівнів цифрової зрілості в усіх секторах і подолати проблеми, описані вище, Україна може розглянути можливість розробки комплексної програми підтримки цифровізації для МСП у секторах, не пов’язаних з ІТ, яка охоплюватиме декілька коротко-, середньо- та довгострокових заходів. При цьому вона може особливо використати багаторічний досвід EEPO у пропонуванні послуг підтримки бізнесу.
Врахування різноманітних потреби МСП у цифровізації з точки зору цифрової зрілості та сектора
Як уже згадувалося, МСП, як правило, недостатньо усвідомлюють свої цифрові потреби та мають лише обмежений доступ до послуг підтримки, адаптованих до рівня їх цифрової зрілості та/або їхніх галузевих потреб. Щоб подолати ці перешкоди, уряд міг би розглянути такі заходи:
У короткостроковій перспективі
Розробити онлайн-інструмент самооцінки цифрової зрілості для МСП: зазвичай інструменти самооцінки цифрової зрілості складаються з запитань, які охоплюють наступне: i) загальну інформацію про компанію та використання нею цифрових інструментів, ii) власні роздуми про те, чому компанія ще не перейшла на цифрові технології та оцінка перешкод, з якими компанія може зіткнутися на шляху до цифровізації, iii) оцінка цифрових навичок, iv) використання цифрових технологій у сфері людських ресурсів, управлінні ресурсами, у виробничому процесі та в управлінні фінансами, v) заходи цифрової безпеки; vi) використання цифрових інструментів у відносинах із клієнтами та для зовнішнього представлення компанії; vii) цифрові плани на майбутнє. Розробляючи власний інструмент самооцінки цифрової зрілості МСП, Україна може спиратися на низку прикладів передової практики з країн ОЕСР та ЄС, проілюстрованих у Вкладка 3.1. .
Розширити підтримку цифровізації в окремих галузях: Інструменти самооцінки цифрової зрілості повинні скеровувати МСП на отримання відповідної підтримки цифровізації. З цією метою уряд може розглянути можливість прийняття галузевого підходу до послуг підтримки цифровізації. Українські ЦІІ вже застосовують галузевий підхід (до прикладу, ЦІІ I4MS зосереджується на компаніях-виробниках). Однак для того, щоб збільшити масштаби, важливим кроком було б проведення дослідження цифрової зрілості різних секторів, щоб встановити базові параметри та визначити загальні галузеві пріоритети. Окрім цього, секторальні дорожні карти цифровізації можуть надати покрокові цифрові рішення, чутливі до відповідних секторів, у яких оперують МСП (OECD, 2021[6]; OECD, 2021[59]). У цьому випадку перший крок зазвичай містить рішення про готовність до цифровізації і надає перелік основних рекомендацій щодо спрощення операцій і оптимізації ресурсів. Другий крок включає рішення для підключення бізнесу та розширення ринку. Останній етап пропонує рішення для інтелектуального бізнесу на основі використання великих даних. Щоб зберегти свою актуальність, дорожню карту доведеться оновлювати згідно з рівнем цифрового розвитку відповідної галузі (Spaltini et al., 2022[60]). Інфографіка 3.1 надає зразок дорожньої карти цифровізації для виробничих МСП5. Нарешті, щоб повністю використати потенціал мережі підтримки цифровізації по всій Україні, можна сприяти синергії між ЦІІ та регіональними Дія.Бізнес-Центрами для розширення галузевих онлайн- та офлайн-послуг залежно від галузевої концентрації МСП у відповідних регіонах.. Згодом уряд може розглянути питання про перенесення цих «галузевих центрів» в онлайн. Однак для цього слід переконатися, що всі МСП у регіоні знають про послуги та розуміють, як отримати до них доступ онлайн.
У довгостроковій перспективі забезпечити зв’язок МСП із незалежними приватними постачальниками консалтингових послуг для отримання поглиблених консультацій. Наразі МСП отримують деякі безкоштовні консультації. У довгостроковій перспективі та оскільки цифрові проблеми МСП стають більш багатогранними, вони, однак, не зможуть забезпечити поглиблену підтримку цифровізації та вказівки, які потрібні МСП. У той же час в Україні розвивається ІТ-сектор і експертиза, яка має мало точок дотику з середовищем МСП і в основному орієнтована на експорт. У перспективі незалежні консалтингові послуги від приватних провайдерів (з IT-сфери) можуть доповнити роботу «Дії». Це може допомогти МСП отримати доступ до індивідуальних, глибоких консультацій щодо переходу на цифрові технології та має бути інтегровано в загальну українську програму цифровізації МСП. Можливість консультуватися з консультантами (до прикладу, з ІТ-сектору) також може дозволити МСП приймати більш обґрунтовані фінансові та інвестиційні рішення. Таким чином, EEPO може передавати консультативний компонент на аутсорсинг, залучаючи можливості приватного сектору та виступаючи «містком» у цьому відношенні, спрямовуючи МСП до незалежних експертів і, можливо, забезпечуючи часткове співфінансування плати за послуги для підтримки МСП у доступі до приватних консультацій. Досвід і послуги ІТ-консультантів можуть виявитися особливо цінними для індивідуальних цифрових аудитів, оцінки цифрових інструментів, які вже є у відповідних компаніях, і надання вказівок щодо придбання нових цифрових інструментів. Однак важливо підкреслити, що «Дія.Бізнес» не має на меті конкурувати з незалежними консалтинговими службами в будь-якій формі, і приватні консалтингові послуги також не повинні витіснятися. У Вкладка 3.4. наведено приклад гарної практики з Австрії – ініціативи KMU.Digital.
Ініціатива «Mittelstand-Digital Initiative» була започаткована Федеральним міністерством економіки та захисту клімату Німеччини. Вона підтримує цифровізацію МСП через i) свої Центри передового досвіду по всій Німеччині та ii) свою ініціативу «ІТ-безпека».
Кожен регіональний центр спеціалізується на певному секторі МСП, який узгоджується із загальною галузевою спрямованістю регіону, у якому вони розташовані. Ці центри функціонують як єдина контактна точка для підприємців і надають можливості для обміну найкращим досвідом, професійних консультацій щодо цифрової трансформації (безкоштовно) та можливості цифрового навчання.
Завдяки навчанню з цифрової безпеки МСП можуть використовувати онлайн-інструмент «Sec-O-Mat», який пропонує індивідуальні плани дій для підвищення ІТ-безпеки для МСП. Це частина ширшого проєкту «IT- Sicherheit in der Wirtschaft».
Фінансування здійснюється через ініціативу «Digital Jetzt» Міністерства економіки та захисту клімату Німеччини. За допомогою простого онлайн-інструменту подачі заявок МСП можуть подати заявку на фінансування, яке спеціально призначене для впровадження цифрових технологій і підтримки навчання співробітників цифровим навичкам.
Подібно до ініціативи «Mittelstand-Digital», австрійська ініціатива «KMU.Digital» підтримує цифровий розвиток МСП в Австрії. Вона була ініційована Міністерством праці та економіки Австрії у співпраці з Палатою економіки Австрії та співфінансована Європейським Союзом. Через KMU.Digital австрійські МСП отримують спеціалізовані та індивідуальні консультації сертифікованих експертів. Теми включають розробку бізнес-моделі, оптимізацію ресурсів, електронну комерцію, онлайн-маркетинг, ІТ та кібербезпеку, а також цифрове адміністрування. Ініціатива «KMU.Digital» підтримала понад 22 000 ініціатив цифровізації, у тому числі шляхом фінансової підтримки в розмірі близько 22 мільйонів євро, починаючи з моменту запуску в 2017 році (станом на серпень 2022 року).
МСП можуть звертатися щодо трьох типів консультацій з цифровізації, які охоплюють: i) аналіз їх статус-кво та майбутнього цифрового потенціалу, ii) стратегічні консультації та iii) підтримку в реалізації конкретних проєктів цифровізації. Веб-сайт «KMU.Digital» пропонує дуже вичерпну інструкцію з 11 кроків щодо того, як найкраще скористатися його послугами та як отримати відповідне фінансування. Повідомляється, що електронна комерція є однією з найбільш затребуваних тем для консультацій, тоді як за підтримкою в сферах цифрового адміністрування або кібербезпеки звертаються не так багато ММСП.
Витрати на консультації покриваються таким чином: i) 80% (макс. 400 євро) для початкових консультацій щодо статус-кво та потенціалу цифровізації, ii) 50% (макс. 1000 євро) для консультацій, пов’язаних зі стратегією, і iii) 30% (макс. 6000 євро) для конкретних проєктів цифровізації. KMU.Digital усвідомлює, що мікро- та малим підприємствам не вистачає (фінансових) ресурсів для цифровізації. Ось чому понад 75% фінансової підтримки спрямовується на підтримку їхніх проєктів цифровізації.
Розгляд можливості надання послуг фінансової підтримки цифровізації МСП
Триваюча війна ускладнює загальний доступ МСП до фінансування, не в останню чергу тому, що, природно, велика частка державного бюджету йде на оборону6. Хоча фінансування оборонних технологій (до прикладу, «Brave1») є хорошим прикладом практики, який уряд може застосувати і в інших сферах, на сьогоднішній день жодна програма не присвячена фінансуванню цифровізації МСП або стимулюванню МСП до цифровізації. Поки що цифровізація МСП не розглядається ні в річному державному бюджеті України, ні в плані України, незважаючи на те, що МСП відзначають доступ до фінансування як основну перешкоду для цифровізації (див. вище. Наразі фінансування надходить переважно від спільноти донорів, де координація не завжди є простою. Можна інституціоналізувати регулярні перевірки між донорами та підприємствами-отримувачами на місцях, щоб гарантувати, що фінансування відповідає пріоритетам МСП. Однак це не позбавляє доданої вартості розгляд рішень щодо фінансової підтримки від уряду в довгостроковій перспективі. Певні механізми співфінансування все ще можуть бути життєздатними варіантами навіть за поточних умов, особливо щодо відновлення та відбудови. Загалом, фінансові інструменти для цифрової трансформації, такі як пільгові чи безвідсоткові позики, гарантії, проміжне (мезонінне) фінансування або венчурний капітал, можуть надаватися в одному місці, в ідеалі через Національний банк розвитку, який працює на комерційному ринку. Фінансування цифровізації може бути виділене цьому банку та реінвестоване в майбутньому.
Щодо цього питання, фінансування в Україні зазвичай орієнтоване на конкретну аудиторію, і менше, в даному випадку, на цифровізацію. Уряд міг би розглянути в середньостроковій та довгостроковій перспективі наступні заходи та посилатися на приклади належної практики з країн ЄС та ОЕСР, наведені у Вкладка 3.5. нижче:
Співфінансування/співінвестування, яке об’єднує приватних і державних інвесторів, щоб стимулювати МСП переходити на цифрові технології в середньостроковій перспективі. Воно може полегшити бюджетний тягар, водночас сприяючи цифровому прогресу, і може бути особливо цінним у допомозі МСП з доступом до підтримки на ранніх етапах цифровізації (European Commission and EBRD, 2019[70]). Завдяки співфінансуванню МСП можуть отримати підтримку та консультаційні послуги за цінами, нижчими за ринкові (Kergroach, S., 2021[71]). Хорошим прикладом є іспанська програма «Innocamaras», яка сприяє цифровізації МСП за допомогою двоетапного плану.
Запровадження післявоєнних стимулів для МСП інвестувати у свою цифрову трансформацію в довгостроковій перспективі:
Пропонуйте ваучери для конкретних проєктів цифровізації МСП. Ваучери можуть допомогти МСП (швидко) отримати доступ до конкретних послуг, консультацій або експертних знань. Вони можуть додатково стимулювати керівників МСП звертатися за підтримкою щодо цифровізації та часто використовуються для сприяння інноваційній діяльності, такій як впровадження цифрових технологій і отримання нових навичок, до прикладу, через навчання. Забезпечення фінансування конкретних проєктів також дозволяє відстежувати його та використовувати максимально ефективно. Крім того, ваучери містять великий потенціал для доповнення інструментів самооцінки цифрової зрілості та секторальних дорожніх карт цифровізації, пропонуючи індивідуальну фінансову підтримку для конкретних потреб, які можуть бути визначені шляхом самооцінки та дорожніх карт. Вони широко використовуються в країнах ОЕСР та ЄС, до прикладу, у Данії та Португалії.
Позики та (співфінансовані) гранти можуть допомогти МСП придбати цифрові продукти та послуги, а також можуть використовуватися для найму експертів з цифровізації (Knuth, Saha and Poluschkin, 2021[1]). Формат програми «5-7-9» або «єРобота», до прикладу, може бути адаптований для стимулювання МСП інвестувати у свою цифрову трансформацію. Крім того, у своїй «Візії 2030» Україна планує запропонувати програми фінансування інноваційних проєктів із залученням бізнесу та наукових кіл (до прикладу, у формі ваучерів чи грантів) за умови, що 50% фінансування буде витрачено на НДДКР. Подібні моделі можуть бути розроблені для інвестицій МСП у цифровий прогрес.
Механізми співфінансування цифровізації МСП в Іспанії
Іспанська програма «Innocamaras» сприяє цифровізації МСП у два етапи (Cronuts.Digital, n.d.[72]). Загалом програма спрямована на підтримку МСП у розробці власних планів інноваційних рішень (Interreg Europe, 2021[73]). Перший крок, початкова діагностика та консультація МСП повністю фінансується Багаторегіональною операційною програмою Іспанії (ERDF) і Торговою палатою Мурсії, тоді як співфінансування відбувається на другому етапі – розробки Індивідуального плану впровадження інноваційних рішень (Interreg Europe, 2021[73]).
Ваучерні схеми для цифровізації МСП у Данії та Португалії
Уряд Данії запропонував грантові ваучери для сприяння цифровізації та електронній комерції в данських МСП (2018-2023). Данські МСП можуть подати заявку на отримання ваучерів на підвищення кваліфікації, інвестиції в нові технології та на консультації щодо цифрової трансформації та автоматизації (Acubiz, 2022[74]). Португальські «Ваучери «Промисловість 4.0» для сприяння цифровізації МСП» дозволяють МСП купувати консультаційні послуги для визначення стратегій впровадження технологій і запуску цифрових процесів. МСП можуть подати заявку на ваучери з конкретним проєктом (Interreg Europe, 2021[75]).
Кредити для цифровізації МСП у Німеччині
Кредитна програма «ERP Digitisation and Innovation Loan» банку KfW є прикладом гарної практики для українських банків. Фінансування (надане як позика) може бути використане для інвестицій та оборотного капіталу у зв’язку з інноваційними проєктами цифровізації, для консультаційних послуг, обладнання та програмного забезпечення, а також для підвищення кваліфікації працівників (KFW, 2020[76]). Як вже згадувалось вище німецька програма фінансування «Digital Jetzt» включена в екосистему «Mittelstand-Digital» і надає гранти для інвестицій у цифрові технології для МСП усіх секторів, а також інвестиції для підвищення кваліфікації працівників у цифрових темах (BMWK, n.d.[64]).
Три проєкти, що підтримують фінансування цифровізації МСП у Чехії
Чехія пропонує три основні проєкти для фінансування цифрової трансформації МСП: «Rise Up», «Технології та застосування для підвищення конкурентоспроможності» та Національний план відновлення. «Rise Up» використовує національне фінансування та фінансування ЄС і сприяє цифровізації МСП за допомогою різних конкурсів, до прикладу, для підприємств, які шукають консультації чи поради експертів. Покривається 85% пов’язаних з цим витрат, і загалом на програму виділяється 20 мільйонів євро, а суми субсидій становлять від 2000 до 200 000 євро. Конкретні сфери для консультацій і підтримки включають маркетинг і обслуговування клієнтів, управління проєктами та інтеграцію даних, але не обмежуються ними. 70% фірм-учасників є невеликими компаніями.
Програма «Технології та застосування для підвищення конкурентоспроможності» виділяє ще 260 мільйонів євро на цифровізацію бізнесу та включає «Віртуальне підприємство I.», «Цифрове підприємство I.» і «Технологію 4.0» (“Virtual Enterprise I.”, “Digital Enterprise I.”, and “Technology 4.0”.). Чеський план відновлення також включає пілотні конкурси на перші дві пропозиції та виділяє 116 мільйонів євро. Окремі проєкти фінансуються шляхом співфінансування (зі ставками 20-40% та 30-60%). Наразі обидві програми допомогли МСП (і великим компаніям) придбати нове технологічне обладнання, покращити зв’язок у своїй компанії, підвищити кібербезпеку, запропонувати одноразове навчання (процеси ІТ-сертифікації) та впровадити цифрові моделі, до прикладу, в будівельних підприємствах.
References
[74] Acubiz (2022), Grant vouchers make digitization accessible to all SMEs, https://www.acubiz.com/blog/grant-vouchers-make-digitization-accessible-to-all-smes/ (accessed on 17 January 2023).
[69] Austria, F. (2023), Evaluierung des Förderungsprogramms KMU.DIGITAL Modul Beratung (WKÖ) und Modul Umsetzung (AWS), https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&ved=2ahUKEwiF1rPIqbWFAxVJVqQEHUDrC_EQFnoECBMQAQ&url=https%3A%2F%2Fwww.bmaw.gv.at%2Fdam%2Fjcr%3A11482e7f-8928-44ad-80b4-fb9dde41a865%2FSynthesebericht_Evaluierung%2520KMU.DIGITAL.pdf&usg=AOvVaw.
[28] Bandura, R. and J. Staguhn (2023), Digital Will Drive Ukraine’s Modernization, https://www.csis.org/analysis/digital-will-drive-ukraines-modernization.
[39] Betily, O. et al. (2023), Challenges and instruments to stimulate Ukraine’s business sector during the war, Berlin Economics, https://www.german-economic-team.com/wp-content/uploads/2023/06/GET_UKR_PS_01_2023.pdf.
[29] Bhagat (2022), Digital Transformation in Manufacturing - A New Wave for the Industry (Benefits and Threats), https://www.pixelcrayons.com/blog/dedicated-teams/digital-transformation-in-manufacturing-benefits-and-trends/ (accessed on 17 October 2023).
[66] BMWK (2024), The German Mittelstand as a model for success, Federal Ministry for Economic Affairs and Climate Action, https://www.bmwk.de/Redaktion/EN/Dossier/sme-policy.html (accessed on 9 January 2024).
[67] BMWK (2024), What is Mittelstand-Digital, Bundesministerium für Wirtschaft und Klimaschutz, https://www.mittelstand-digital.de/MD/Navigation/DE/Service/EnglischeSeite/englische-seite.html (accessed on 9 January 2024).
[63] BMWK (2022), Digitalisierung im Mittelstand voranbringen, Bundesministerium für Wirtschaft und Klimaschutz, https://www.bmwk.de/Redaktion/DE/Dossier/mittelstanddigitalisieren.html (accessed on 26 October 2023).
[64] BMWK (n.d.), Mittelstand und Digitalisierung, https://www.de-hub.de/blog/post/mittelstand-und-digitalisierung/ (accessed on 17 May 2023).
[33] Cabinet of Ministers of Ukraine (2021), On approval of the Strategy of economic development of Donetsk and Luhansk regions for the period up to 2030, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2021-%D1%80#Text (accessed on 21 April 2023).
[58] CEPIS (2022), Ukraine joins Digital Europe Programme, Council of European Professional Informatics Societies (CEPIS), https://cepis.org/ukraine-joins-digital-europe-programme/ (accessed on 3 November 2023).
[72] Cronuts.Digital (n.d.), SME digitalisation subsidy, https://cronuts.digital/en/sme-digitalisation-subsidy/ (accessed on October 2023).
[19] Cyber Diia (n.d.), , https://cyberdiia.org/en/about (accessed on 3 December 2023).
[10] Digital Innovation Network (n.d.), Smart Latvia - Diginno Tool, https://www.diginnotool.eu/home.
[43] Diia.Business (2024), National online school for entrepreneurs, https://business.diia.gov.ua/en/school (accessed on 12 February 2023).
[27] Doyle, F. and J. Cosgrove (2019), “Steps towards digitization of manufacturing in an SME environment”, Procedia Manufacturing, Vol. 38, pp. 540-547, https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S235197892030069X.
[55] EBRD (n.d.), How the Small Business Initiative helps small businesses, https://www.ebrd.com/what-we-do/sectors-and-topics/how-small-business-initiative-helps.html (accessed on 4 April 2023).
[16] EIT Health (2023), New Innovation Hub opens in Ukraine, https://eithealth.eu/news-article/new-innovation-hub-opens-in-ukraine/ (accessed on 19 January 2024).
[57] EU4Digital (2020), SMEs’ access to finance for digital innovations: policy recommendations - Ukraine, https://eufordigital.eu/wp-content/uploads/2020/07/Digital-innovation-SMEs%E2%80%99-access-to-finance-Policy-recommendations-summary-Ukraine.pdf (accessed on 14 June 2023).
[17] European Commission (2023), Digital Maturity Assessment now available for Public Sector Organisations, https://european-digital-innovation-hubs.ec.europa.eu/news/digital-maturity-assessment-now-available-public-sector-organisations (accessed on 24 2024 January).
[14] European Commission (2023), European Digital Innovation Hubs, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/activities/edihs (accessed on 3 2023 February).
[31] European Commission (2022), Digital Economy and Society Index (DESI) - Integration of digital technology, European Commission, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi.
[13] European Commission (2021), Webinar on the Digital Maturity Assessment tool, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/events/webinar-digital-maturity-assessment-tool (accessed on 2 August 2023).
[70] European Commission and EBRD (2019), Financing the digitalisation of small and medium-sized enterprsies. The enabling role of digital innovation hubs., European Commission, EBRD, https://www.eib.org/attachments/thematic/financing_the_digitalisation_of_smes_summary_en.pdf.
[45] European Training Foundation (2020), Public-private partnerships for skills development: A governance perspective, https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/public-private-partnerships-skills-development-governance.
[38] Friedrich-Ebert-Foundation (2022), Work of the Future. Foresight: Developments in Agriculture, Forestry and Fisheries in Ukraine as a Result of Technological Change, https://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/19807.pdf.
[11] Galina Misheva (2021), Diginno Tool - SME Digital Maturity Recommender, EU Digital Skills & Jobs Platform, https://digital-skills-jobs.europa.eu/en/inspiration/resources/diginno-tool-sme-digital-maturity-recommender.
[4] Godlovitch, I. and C. Bodin (2022), Addressing the challenges of the digital transition in national RRF plans: Measures to support digitalisation of SMEs, European Parliament, https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2022/733734/IPOL_STU(2022)733734_EN.pdf.
[36] Grundke, R. et al. (2018), “Which skills for the digital era?”, OECD Science, Technology and Industry Working Papers, Vol. 09/April, https://doi.org/10.1787/9a9479b5-en.
[47] IAMPM (2023), Як розвивати бізнес під час війни?, https://iampm.club/ua/yak-rozvivati-biznes-pid-chas-vijni/ (accessed on 19 July 2023).
[42] ICDL (2023), ICDL Ukraine, https://www.icdleurope.org/find-a-test-centre/ukraine/ (accessed on 17 July 2023).
[73] Interreg Europe (2021), Local Action Plan Spain - Implementation Progress, https://projects2014-2020.interregeurope.eu/rcia/news/news-article/12091/local-action-plan-spain-implementation-progress/ (accessed on 29 March 2023).
[75] Interreg Europe (2021), Vouchers for the competitiveness of SMEs, https://www.interregeurope.eu/find-policy-solutions/policy-briefs/vouchers-for-the-competitiveness-of-smes (accessed on 19 June 2023).
[15] Interreg Europe (2020), Smart Latvia & Digital Maturity Test, https://www.interregeurope.eu/good-practices/smart-latvia-digital-maturity-test (accessed on 4 February 2023).
[41] Ionan, V. (2023), Ukraine upgrades digital education efforts, Atlantic Council, https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/ukraine-upgrades-digital-education-efforts/?utm_content=bufferd3841&utm_medium=social&utm_source=linkedin.com&utm_campaign=buffer (accessed on 29 August 2023).
[49] ITU (2022), Digital Development Dashboard: An overview of the state of digital development around the world based on ITU data, https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Dashboards/Pages/Digital-Development.aspx (accessed on 17 August 2023).
[18] ITU (2021), Ukraine’s digital skills drive: Q&A with Mykhailo Fedorov, https://www.itu.int/hub/2021/11/ukraines-digital-skills-drive-qa-with-mykhailo-fedorov/ (accessed on 15 January 2023).
[71] Kergroach, S. (2021), SMEs Going Digital: Policy challenges and recommendations, OECD Publishing, https://goingdigital.oecd.org/data/notes/No15_ToolkitNote_DigitalSMEs.pdf.
[76] KFW (2020), ERP Digitalisation and Innovation Loan given positive evaluation, https://www.kfw.de/About-KfW/Newsroom/Latest-News/Pressemitteilungen-Details_611200.html#:~:text=Since%20mid%2D2017%2C%20the%20bank,February%202020%2C%20offering%20promotional%20grants. (accessed on 14 October 2023).
[68] KMU.Digital (2024), KMU.Digital, https://www.kmudigital.at/ (accessed on 11 October 2023).
[1] Knuth, A., D. Saha and G. Poluschkin (2021), Progress and challenges in the digital transformation of business in Ukraine - Results from a representative business survey, German Economic Team, https://www.german-economic-team.com/wp-content/uploads/2021/12/GET_UKR_PS_04_2021.pdf.
[12] LIKTA (n.d.), Evaluate your Company’s Digital Maturity, https://www.gudralatvija.lv/ (accessed on 17 July 2023).
[9] Lödding H., R. (ed.) (2017), “A maturity model for assessing the digital readiness of manufacturing companies”, IFIP Advances on Information and Communication Technology, https://re.public.polimi.it/retrieve/handle/11311/1045371/482606/De_Carolis_Macchi_Negri_Terzi_v1.1%20-%20with%20cite%20stat.pdf.
[46] MenaFN (2020), Ukraine - Digital Transformation Ministry in cooperation with Facebook launches online training center, https://menafn.com/1101068427/Ukraine-Digital-Transformation-Ministry-in-cooperation-with-Facebook-launches-online-training-center (accessed on 20 January 2024).
[21] Ministry of Digital Transformation of Ukraine (2021), Digital Competence Framework for Ukrainian Entrepreneurs.
[65] Misheva, G. (2022), Kickstart Digitalisering - Sweden, EU Digital Skills & Jobs Platform, https://digital-skills-jobs.europa.eu/en/inspiration/good-practices/kickstart-digitalisering-sweden (accessed on 10 February 2023).
[5] OECD (2023), Declaration on Enhancing SMEs and Entrepreneurship Policies for Greater Resilience and Successful Green and Digital Transitions, https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0497 (accessed on 23 July 2023).
[7] OECD (2023), OECD Economic Outlook, OECD Publishing, https://www.oecd.org/economic-outlook/november-2023/.
[51] OECD (2023), OECD Financing SMEs and Entrepreneurs Scoreboard: 2023 Highlights, OECD Publishing, https://www.oecd.org/publications/oecd-financing-smes-and-entrepreneurs-scoreboard-2023-highlights-a8d13e55-en.htm.
[40] OECD (2022), Digitalisation for recovery in Ukraine, OECD Publishing, https://www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/digitalisation-for-recovery-in-ukraine-c5477864/.
[52] OECD (2022), Financing SMEs and Entrepreneurs 2022 - An OECD Scoreboard, OECD Publishing, https://www.oecd.org/cfe/smes/financing-smes-and-entrepreneurs-23065265.htm.
[62] OECD (2022), The OECD Going Digital Measurement Roadmap, OECD Publishing, https://doi.org/10.1787/bd10100f-en.
[6] OECD (2021), Beyond COVID-19 Advancing Digital Business Transformation in the Eastern Partner Countries, OECD Publishing, https://www.oecd.org/eurasia/Covid19_%20Advancing%20digital%20business%20transformation%20in%20the%20EaP%20countries.pdf.
[54] OECD (2021), Bridging the gap in the financing of intangible to support productivity: Background paper (An OECD contribution to the G20 Italian Presidency 2021), OECD Publishing, https://www.oecd.org/global-forum-productivity/events/Bridging-the-gap-in-the-financing-of-intangibles-to-support-productivity-background-paper.pdf.
[59] OECD (2021), Policy Highlights - The Digital Transformation of SMEs, https://www.oecd.org/publications/the-digital-transformation-of-smes-bdb9256a-en.htm.
[2] OECD (2021), SME Digitalisation to Build Back Better, OECD Publishing, https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/50193089-en.pdf?expires=1690649885&id=id&accname=ocid84004878&checksum=B54CC8E77BF51724589508D0D0BDE8D7.
[20] OECD (2021), The Digital Transformation of SMEs, OECD Publishing, https://www.oecd.org/publications/the-digital-transformation-of-smes-bdb9256a-en.htm.
[23] OECD (2021), The Frontiers of Digital Learning: bridging the SME digital skills gap, OECD Publishing, https://www.oecd.org/digital/sme/events/Frontiers%20of%20Digital%20Learning%20-%20Key%20Highlights%20-%20June%202021.pdf.
[50] OECD (2020), Evolution and Trends in SME Finance Policies since the Global Financial Crisis, OECD Publishing, https://www.oecd.org/industry/smes/Trends-SME-Finance-Policy-July-2020.pdf.
[26] OECD (2019), Digital Opportunities for Better Agricultural Policies, OECD Publishing , Paris, https://www.oecd.org/publications/digital-opportunities-for-better-agricultural-policies-571a0812-en.htm.
[22] OECD (2018), A taxonomy of digital intensive sectors, OECD Publishing, https://www.oecd-ilibrary.org/industry-and-services/a-taxonomy-of-digital-intensive-sectors_f404736a-en.
[37] OECD (2016), Skills for a Digital World: 2016 Ministerial Meeting on the Digital Economy Background Report, OECD Publishing, Paris, https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/skills-for-a-digital-world_5jlwz83z3wnw-en.
[53] OECD (2013), Implementing a Pilot SME Voucher Scheme in Montenegro, OECD Publishing, https://www.oecd.org/south-east-europe/programme/Montenegro%20English%20Version.pdf.
[8] Ottsejö, B., D. Sandra Nyström and J. Berglund (2020), “A Tool for Holistic Assessment of Digitalization Capabilities in Manufacturing SMEs”, https://www.researchgate.net/publication/346771276_A_Tool_for_Holistic_Assessment_of_Digitalization_Capabilities_in_Manufacturing_SMEs.
[30] Povlsen, K. (2023), A New Generation of Robots Can Help Small Manufacturers, Harvard Business Review, https://hbr.org/2023/11/a-new-generation-of-robots-can-help-small-manufacturers (accessed on 31 October 2023).
[3] Qureshi, Z. (ed.) (2020), Tackling the inequality pandemic: Is there a cure?, Brookings, https://www.brookings.edu/articles/tackling-the-inequality-pandemic-is-there-a-cure/.
[24] Savoy, C. and J. Staguhn (2023), Enabling Ukraine’s Economic Transformation, Center for Strategic and International Studies, https://features.csis.org/enabling-ukraines-economic-transformation/.
[25] Shevtsova, H. et al. (2020), “Digitalization of small and medium-sized enterprises in Ukraine”, pp. 1-5, https://www.researchgate.net/publication/347067845_Digitalization_of_Small_and_Medium-Sized_Enterprises_in_Ukraine.
[48] Siutkin, M. (2024), Ministry of Digital’s Initiative Engages 6 Million Ukrainians in Digital Skills Development: A Goal Achieved, https://www.linkedin.com/pulse/ministry-digitals-initiative-engages-6-million-digital-mykola-siutkin-rposf/?trk=article-ssr-frontend-pulse_more-articles_related-content-card (accessed on 26 October 2023).
[60] Spaltini, M. et al. (2022), “Defining the Roadmap towards Industry 4.0: The 6Ps Maturity Model for Manufacturing SMEs”, Procedia CIRP, Vol. 105, pp. 631-636, https://doi.org/10.1016/j.procir.2022.02.105.
[35] State Statistics Office for Ukraine (2021), Statistical Yearbook of Ukraine 2021, State Statistics Office for Ukraine, https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/11/Yearbook_21_e.pdf.
[34] State Statistics Office for Ukraine (2020), Statistical Yearbook of Ukraine 2020, State Statistics Office for Ukraine, https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/11/Yearbook_2020_e.pdf.
[61] Stich, V. et al. (2020), “Measure for a successful digital transformation of SMEs”, Procedia CIRP, Vol. 93, pp. 286-291, https://doi.org/10.1016/j.procir.2020.03.023.
[44] Tech Ukraine (n.d.), Ministry of Digital Transformation launched the Diia.Education project, https://techukraine.org/2023/05/19/25679/ (accessed on 25 November 2022).
[56] The World Bank (2024), Small and Medium Enterprises (SMEs) Finance, https://www.worldbank.org/en/topic/smefinance (accessed on 3\ February 2024).
[32] Ukrstat (2023), Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах [Use of information and communication technologies in enterprises], https://www.ukrstat.gov.ua/ (accessed on December 17 2023).
← 1. Інформацію отримано на третьому засіданні державно-приватної робочої групи 21 листопада 2023 року.
← 2. Враховуючи триваюче широкомасштабне руйнування та структурні зміни Донецька та Луганська в результаті війни Росії проти України, регіональну стратегію, ймовірно, буде скориговано, щоб відобразити мінливу реальність та забезпечити її застосовність.
← 3. Інформація, отримана під час роботи із встановлення фактів у першому півріччі 2023 року.
← 4. Інформація, отримана в ході роботи із встановлення фактів, проведеної у першому півріччі 2023 року.
← 5. Ця дорожня карта є взірцевою та розроблена на основі досвіду виробничих МСП ОЕСР. В українському контексті вона може виглядати по-іншому, і важливо мати на увазі, що дорожні карти цифровізації загалом мають бути адаптовані до конкретної ситуації та потреб відповідного сектору (і його МСП).
← 6. Інформація отримана в ході роботи зі встановлення фактів, проведеної у другому кварталі 2023 року.